10 років тому від мене пішов чоловік. Нам вже обом було трохи за 50. Написав мені довгого листа, де більше вибачався, але нічого не пояснював. Він все залишив мені, взяв найнеобхідніше. Я не знала її особисто, але колеги обговорювали моє життя років зо два. До мене періодично доходили новини: бачили їх в торгівельному центрі, вона така красива, що всі чоловіки озираються, а у нього нова машина. Всі ці роки чоловік присилав мені великі суми грошей, але я відмовлялася їх брати, і він віддавав доньці, у якої давно своя сім’я. А нещодавно він прийшов побачити мене, але в квартиру не заходив. Я його ледве впізнала
10 років тому від мене пішов чоловік. Нам вже обом було трохи за 50. Написав мені довгого листа, де більше вибачався, але нічого не пояснював. Він все залишив мені, взяв найнеобхідніше. Я не знала її особисто, але колеги обговорювали моє життя років зо два. До мене періодично доходили новини: бачили їх в торгівельному центрі, вона така красива, що всі чоловіки озираються, а у нього нова машина. Всі ці роки чоловік присилав мені великі суми грошей, але я відмовлялася їх брати, і він віддавав доньці, у якої давно своя сім’я. А нещодавно він прийшов побачити мене, але в квартиру не заходив. Я його ледве впізнала
10 років тому у моєму житті був дуже нелегкий час. Ні, я не позбулася всього, що маю. Просто від мене пішов чоловік. Від інших теж йшли чоловіки, я знаю, що таке трапляється і досить часто. Але! Це не могло трапитися з нами. Ми були ідеальною парою, зразковою сім’єю, а так, як про мене турбувався та кохав мій чоловік, годі й було мріяти.
Познайомилися ми з ним ще на студентській дискотеці. Все як у інших – одружилися, я залишилася в цьому місті, яке дуже полюбила. Влаштувалася педіатром в дитячу лікарню і зараз завідую цілим відділенням. Чоловік з друзями ремонтував машини в гаражі, а потім відкрив невелику автомайстерню. Загалом швидко наші справи пішли вгору.
Жили добре, завжди радилися між собою. Смішно згадувати, але якось ми дуже довго збирали гроші на нові меблі, а потім взяли і витратити все на відпустку біля моря. Зате повернулися щасливі, сповнені сил та нових мрій. Чоловік не дозволяв мені навіть нести важкі сумки – постійно беріг мене. А я, як би не втомлювалася на роботі, завжди зустрічала коханого гарячою вечерею і не лягала спати, поки він не повернеться з роботи. Навіть дочка завжди над нами жартувала, але створила таку ж дружну сім’ю і поїхала з ним жити в його місто, на жаль, далеко від нас.
Нам вже обом було трохи за 50. Ось тоді і сталося щось незрозуміле і важке. Він пішов. Написав мені довгого листа, в якому більше просив вибачення, а не пояснював. Чоловік все залишив мені, взяв найнеобхідніше. Він оселився у молодої, 27-річної модної та красивої жінки. Я не знала її особисто, але колеги обговорювали моє горе років зо два. До мене періодично доходили новини: бачили їх в торговому центрі, вона така красива, що всі чоловіки озираються, а у нього нова машина. Матеріальні цінності мене не цікавили, до речі, він періодично надсилав великі суми грошей, які я не приймала. І, згодом, він став відправляти їх дочці.
Сказати, що жилося мені тоді дуже важко – нічого не сказати. На людях кріпилася, жартувала, вигадувала якісь казки, що втомилися один від одного. А вдома на самоті очі завжди були вологими, нерозуміння, за що мене так зрадили.
Ось пройшло вже 10 років, я навчилася жити на автоматі: робота-дім. І одного дня мій чоловік повернувся, я ледве впізнала його, так він постарів, навіть шкода його стало. Просто прийшов побачити мене, навіть в квартиру не пройшов. Потім знову і знову. А сьогодні він розповів мені про висновок фахівців, і я перша, кому він відкрився. Він хоче повернутися до мене, каже, що почуває себе недобре, він такий рідний, яким був раніше. Мені зараз дуже сумно, плачу від жалю до нього, до себе, я не знаю, як бути. Подруг у мене немає, та й не хочеться виставляти напоказ своє життя. Він не квапить, а я втомилася вибирати вірний шлях, як бути, що робити? Я не знаю.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
