А вчора за ту годину, що я сиділа в гостях у дочки, два кур’єра приїхали. Аж два! Привезли якийсь блендер та гору іграшок для дитини. Дитина дістала ці іграшки, покрутила в руках і викинула на готу. Цього разу я вже не втрималася, кажу

А вчора за ту годину, що я сиділа в гостях у своєї дочки, два кур’єра приїхали! Аж два! – розповідає 60-річна Дарина Олександрівна. – Привезли якусь малу техніку для кухні, типу якогось блендера та гору іграшок для дитини. Я кажу, Русланко, у тебе ж є блендер! А вона: “Мамо, він уже старий, я новий хочу. До того ж тут зручна функція є, ти подивися, який він хороший”. Не буду я нічого дивитися, кажу! Блендер і блендер! Він потрібен для того, щоб робити пюре, які там функції! Водять вас, ось таких нерозумних, за ніс з функціями цими, а ви і ведетеся на все це, витрачаєте гроші даремно свої.

Дочка Дарини Олександрівни, тридцятирічна Руслана, сидить в декреті з півторарічним синочком. Онука свого Дарина Олександрівна дуже любить, часто приходить до нього в гості. Тому вона так чи інакше в курсі справ своєї доньки Руслани. А справи ці її турбують дуже останнім часом – зокрема, той факт, що дочка явно присіла на покупки в інтернеті, такі речі буває купує, які використовуються раз чи два, а потім пилом припадають.

– Кур’єри так і ходять до неї, якщо не через день, так кожен день, то одне, то інше несуть, – розповідає Дарина Олександрівна. – Гаразд би ще щось потрібне! Ось іграшки ці – ну куди їх? Дитині трохи більше року, іграшок вже повний манеж і два ящика, що далі буде! І ще везуть. Гаразд би на Новий рік, або день народження – так ні, це все просто так. Дочка читала щось там по сайтах, їй сподобалося, і вона купила відразу, не задумуючись особливо. А вони такі дорогі зараз, що просто навіть думати про це важко. Я кажу, Русланко, ну вже іграшки з доставкою замовляти – це взагалі за гранню. Вони і не потрібні нікому. Синочок твій подивився на них, покрутив пару хвилин, та й кинув їх у ту велику купу, де вже ніхто їх і шукати не буде. А гроші заплачені за це чималі.

Достаток у сім’ї доньки, треба сказати, цілком таки добрий, зять добре заробляє. У нього своя квартира, машину замінив на нову в минулому році. При цьому він не скупився ніколи для своєї сім’ї. Руслані віддав свою зарплатну карту, дозволив брати звідти стільки, скільки треба, щоб у неї і дитини все було, щоб ні в чому не відмовляли вони собі. Руслана витрачає, треба сказати, не замислюючись, але чоловік поводиться гідно. Не дорікає дружині ніколи за це, вважає, що раз вона купила щось, значить, це необхідно і не обговорюється.

Але Руслана явно перебільшує з цим, вважає її мати. З того, що вона набирає в цих інтернет-магазинах, дійсно потрібного – від сили п’ята частина, решта – або відвертий мотлох, або речі, без яких цілком лекго і непомітно можна було б обійтися.

Дарина Олександрівна точно пам’ятає, що раніше дочка такою не була. Русланку свою вона ростила з восьми років одна, але завжди працювала, тому злиднів у них не було. Дарина Олександрівна дочку свою і на море возила, і в кафе водила, і речі намагалася купити краще, щоб прищепити гарний смак. У Руслани було все, що потрібно. При цьому дочка з самого початку розуміла, що гроші дістаються матері непросто, а дуже важкою працею, ніколи не випрошувала для себе обновок та дорогих речей, намагалася економити, а коли трохи підросла, почала підробляти сама на свої забаганки, щоб мамі було трохи легше.

– Пам’ятаю, як вона намагалася на бюджет поступити, хоча знала, що на її освіту у мене гроші відкладені вже давно, адже це було в мене у пріоритеті! – розповідає Дарина Олександрівна. – Інша б махнула рукою і вчилася абияк, але Руслана була зовсім не такою людиною. Цілодобово сиділа над підручниками, готувалася щосили. Поступила, вчилася вона безкоштовно, молодець.

Так навіть перед народженням дитини дочка вела себе цілком розумно, вважає Дарина Олександрівна. Взяла у своєї подруги, яка тоді народила для своєї дитини купу речей – коляску, ванночку, автокрісло, розкладний пеленальний стіл, ще чогось по дрібниці. Навіщо купувати нове, якщо всі ці речі потрібні на пів року максимум? Дитина швидко росте, а гроші потім стануть в нагоді на що-небудь інше, міркувала тоді Руслана саме так. І Дарина Олександрівна з цим згодна.

Мати дуже добре пам’ятає всі ці розмови і настрої – адже минуло відтоді всього нічого, менше двох років. І такі разючі зміни в її дочки – тепер вона кидається грошима направо і наліво, зовсім ні на чому не економить, цього мати зрозуміти не може. Навіть не стільки шкода грошей зятя, скільки не по собі від думки – може, у Руслани якісь проблеми з цим. Можливо варто було б до фахівця сходити на консультацію, порадитися? «Допоможіть, моя дочка витрачає багато грошей!»

В цей свій візит Дарина Олександрівна не витримала – поділилася своїми побоюваннями з дочкою.

– Кажу, Русланочко, мене турбує, що це ненормально вже! – розповідає вона. – Може, у тебе якісь хвилювання є? Може, тобі допомога потрібна? Два кур’єра протягом години – це вже перебір, погодься! Так, в родині достаток, грошей вистачає, і не тільки на найнеобхідніше. Але це ж не означає, що їх потрібно витрачати, розкидати туди і сюди? Може, краще заощадити?

– А вона?

– А вона зітхнула і каже – та, мамо, справа зовсім не в мені, ти нічого не знаєш. Я розумію, мовляв, що з покупками явний перебір, але роблю це свідомо. Справа в тому, що все, що я не витрачу, піде в руки Ірині Геннадіївні. Ну, це свекруха моєї донечки. Зять, виявляється, активно допомагає своїй матері матеріально. І не просто купує ліки-продукти-необхідний одяг, а дає чималі суми на облаштування дачі, на якій ніхто, крім свекрухи, не буває. Замінив матері в квартирі меблі, відправив її в санаторій, дав грошей на зуби.

Зуби, може бути, справа потрібна, але ось нові шафи в материнській квартирі – навіщо? Якби пенсіонерка поміняла їх на свої кошти, питань би не було зовсім ніяких тоді. А просити у сина, знаючи, що у того чоловіка в декреті і маленька дитина – то зовсім негарно. Нехай він людина не бідна зовсім і копійки не рахує. Але гроші нікому не зайві, а тим паче молодій сім’ї.

Півтора роки тому, після народження дитяти, Руслана була просто вражена, вона набрала старого одягу для своєї дитини у подружок, щоб зекономити гроші, а чоловік в цей час відправив свою маму у дорогий санаторій майже на місяць за свої гроші.

І Руслана тоді зробила висновок – так треба просто зробити так щоб грошей не було. Кому потрібна вся ця економія. Хочеться щось – треба купувати, ось і все. Свекруха, звичайно, жінка дуже хитра, гроші у сина випрошує майстерно. Руслані це зовсім не подобається. Так потрібно не сперечатися з нею, бути хитрішою – просто витрачати всі гроші на себе і дитину.

Так донька Дарини Олександрівни тепер і робить.

І свекруха час від часу стала отримувати від сина відмову. «Ні, мамо, в цьому місяці ніяк не вийде, у нас немає стільки грошей. Давай перенесемо цю покупку». А сама Руслана просто щаслива, коли чує ці слова – ну нарешті, хоч якісь межі чоловік своїй мамі окреслив. Та, звичайно, в подиві – доходи сина вона приблизно знає, і раніше їх на все вистачало, а тепер ось чомусь пішли відмови. Стала постійно висловлювати йому свої образи, про що чоловік розповідає дружині. А Руслана шкодує його, дає щирі поради, а сама тішиться, що ні з ким наче не сварилася, а свого таки досягла. не повинна мати постійно випрошувати гроші у молодої сім’ї.

Тепер Дарина Олександрівна спокійна за свою доньку, вона заспокоїлася, хоча в душі розуміє, що донька чине якось неправильно, не справедливо по відношенню до свого чоловіка.