Часом буває важко в собі розібратися – чого я хочу, куди йду і що відчуваю.
Історія про розмову двох чоловіків.
– У мене зараз одночасно пару жінок. Мені це набридло, але вибрати одну у мене не виходить. Як би мені це виправити?
– Відсій одкровенням, – радить приятель.
– Як це – одкровенням?
– А так: відчуй себе абсолютно вільним, і кожній розповідай все про всіх інших.
– Але як це допоможе?
– А ти спробуй.
Наступна їхня зустріч через пів року:
– Ну, і як? Скористався моєю порадою?
– Хороша порада. Спасибі. Коли я став відвертим, то дві з моїх жінок тут же відмовилися зустрічатися зі мною. Ну і добре. Це був, можна сказати, грубий відсів. Залишилися троє. І ось тут почалося найцікавіше. Я дуже скоро виявив, що бути з усіма однаково відвертим у мене не виходить. Одній я міг розповісти все, іншій половину, третій взагалі нічого. У той же час про одну міг розповісти все, але розповідати про іншу у мене не повертався язик. Закінчилося це тим, що я виявив, що одній я можу розповісти все, але про неї мені не хотілося бути відвертими ні з ким.
– Ось вона у тебе і залишилася, – підказав приятель.
– Саме так. Цікаво, що цей простий спосіб працює так добре.
– Він працює тому, що одкровення – це показник почуття. Воно дуже швидко відсіває непотрібних нам людей. Причому у всіх випадках життя. Я завжди розлучаюся з тим, з ким не можу бути відвертим, і опиняюся прив’язаним до того, про кого не можу базікати.
