Чоловік покинув Ірину багато років тому. Він навіть не поцікавився, як вона житиме одна з дитиною. Раз на рік Ірина їздила у відпустку на море. А минулого року вирішила змінити маршрут і податися за кордон на відпочинок. Доросла донька маму не зрозуміла – вона каже, що все це мамі не потрібно
Чоловік покинув Ірину багато років тому. Він навіть не поцікавився, як вона житиме одна з дитиною. Раз на рік Ірина їздила у відпустку на море. А минулого року вирішила змінити маршрут і податися за кордон на відпочинок. Доросла донька маму не зрозуміла – вона каже, що все це мамі не потрібно
Чоловік покинув Ірину багато років тому. Він навіть не поцікавився, як вона житиме одна з дитиною. Але Ірина знайшла в собі сили рухатися далі, хоча і жила звичайнісіньким нудним життям розлученої жінки. Моталася, як човник, з роботи додому і з дому на роботу. Іноді запрошувала до себе в гості таких же, як вона сама, одиноких подружок.
Раз на рік Ірина їздила у відпустку на море. Поки дочка була маленькою, брала її з собою. Але потім Настя виросла, і у неї з’явилися свої інтереси. Вона почала заробляти, ще будучи студенткою, і вже без мами відправлялася з друзями на закордонні курорти.
А Ірина за звичкою сідала влітку в поїзд і добу тряслася в плацкартному вагоні в передчутті десяти днів відпочинку в Одесі. Все змінилося, коли одного разу Ірина познайомилася з новою подружкою. Валентина молодша за Ірину на дванадцять років. Вони розговорилися в магазині, коли Ірина вибирала туфлі. Валентина сказала, що негоже такий симпатичній дівчині купувати взуття для пенсіонерів. А Ірина давним-давно відчувала себе старою.
Нова приятелька тут же запросила її в гості. Жила вона дивним, дуже насиченим життям. Працювала дизайнером, їй не треба було щодня поспішати на роботу до восьмої ранку. Вона в десятій тільки прокидалася.
До тридцяти п’яти років Валентина не встигла обзавестися сім’єю. Вона користувалася успіхом у чоловіків, але не поспішала тягти їх в РАЦС. Сказала, що завжди встигне вийти заміж. Дивлячись на неї, Ірина вірила в це.
Минулого року, в травні, Ірина прийшла до Валентини в гості і між іншим сказала, що пора купувати квитки на південь, інакше не залишиться хороших місць. На що Валентина запропонувала їй цього року змінити маршрут відпочинку і полетіти за кордон на море.
І Ірина послухалася. За літо зробила закордонний паспорт. Вперше в житті Ірина провела відпустку у місці, про яке навіть не мріяла. Вони купили путівку в Туреччину. Море було чудовим, Ірина була вражена розкішшю. Там – не без допомоги подружки, яка переймалася гардеробом і зачіскою Ірини – на неї почали звертати увагу чоловіки. Вона познайомилася з чудовим чоловіком з Німеччини. Карло, як і Ірина, був давно розлучений. Для спілкування пригодилися знання з німецької мови, отримані ще в школі.
Повернулася з відпочинку Ірина іншою людиною. Зараз Карло переписується з нею і недавно надіслав запрошення, скоро, коли буде відпустка, Ірина з ним разом полетить відпочивати.
Одне тільки турбує Ірину: дочка практично перестала з нею спілкуватися, коли мати її познайомила з Валентиною. Сказала, що від таких приятельок одна шкода. Ось тітка Оксана і тітка Наталя (шкільні подруги Ірини) – інша справа.
Дочка намагалася присоромити матір. Вона нагадала, що їй уже 26 років і що скоро вона захоче створити свою сім’ю. А хто, мовляв, буде з її майбутніми дітьми водитися, якщо у матері в голові одні закордонні поїздки.
Ірина знайшла в собі сили і вперше досить твердо відповіла доньці, що заслужила на добре життя і що материнський обов’язок виконала давним-давно, коли вона була ще маленькою. Адже всі ці роки Ірина жила заради доньки. А зараз настав час трохи пожити для себе.
