Чоловік прийшов з нічного чергування, і побачив, що моя мама зранку щось виварює у великій каструлі. Все навколо вологе, в конденсаті. Чоловік прийшов, відкрив вікна, хоч вже і осінній холод, і знову пояснив мамі, що не хоче, щоб вона цим займалася у нього вдома. Мама знову не мовчала. Загалом, чоловік не витримав, і сказав, щоб вона забиралася з його будинку. Я не знаю, що робити, як мені допомогти мамі

Мене ростила і виховувала лише мама. Скільки я себе пам’ятаю, ми з нею завжди знімали квартири, переїжджали з однієї на іншу. Від батьків мамі житло не дісталося, заміж вона не виходила, я навіть батька свого ніколи не бачила. Мама не любила розповідати історію моєї появи на світ. Знаю лише, що це був короткочасний зв’язок, в результаті якого на світ з’явилася я.

Нам завжди не вистачало грошей, тому відразу після школи я пішла на роботу, щоб мамі допомагати. Природно, що ніякої вищої освіти я не отримала. Мама працювала нянькою в садку, коли я була маленька, потім технічкою в школі, зараз санітаркою в лікарні. В основному, все йшло на оренду квартири і їжу, навіть з маминим підробітком.

Я влаштувалася працювати в магазин взуття. Саме там я познайомилася з Сергієм, своїм майбутнім чоловіком. Потім у нас почався роман, незважаючи на те, що я на 11 років молодша ​​за нього.

Не можу сказати, що Сергій був саме тим принцом, про якого я мріяла (він грубуватий, зарозумілий), але я спочатку не звернула на це особливої уваги. Так, мене звичайно найбільше гріло, що у нього є своя двокімнатна квартира! Через кілька місяців зустрічей він зробив мені пропозицію, і ми розписалися.

Я переїхала до чоловіка, залишивши маму одну на знімній квартирі. Але потім вона трохи прихворіла, і їй важко було самій оплачувати. Спочатку моя мама не хотіла нам заважати, але мені стало її дуже шкода, і я попросила чоловіка прийняти її до нас. Чоловік без радості, але все ж погодився.

Тільки місяць ми пожили нормально, а потім почалися серйозні непорозуміння тещі із зятем. Йому не подобалося, як мама намагається вести господарство і намагається прикрасити нашу квартиру: мовляв, все це старомодно, рукоділля ні до чого тут розставляти. Почав нею нехтувати: мовляв, вона на роботі судна за хворими прибирає, а потім цими руками їжу готує. Але вона ж на роботі в рукавичках, і, звичайно, дотримується усіх правил гігієни.

Ну, якщо бути справедливою, мама теж бувала не права. Влаштує велике прання, в каструлі варить білу білизну по-старому. А на зауваження мого чоловіка не мовчить, а огризається, мовляв: «Ти на себе подивися, взяв за дружину молоденьку красуню, старий пень, так хоч би вимоги свої не завищував».

Я намагаюся заспокоїти маму, а її ще більше несе. Я потім мамі пояснила: «Не варто тут тобі свої права качати, мовчи, він же нас прийняв у свою квартиру, не можна так!». Але вона любить говорити правду в очі, і не може зупинитися, коли її несе. Їй і на роботі іноді роблять зауваження, коли вона «заводиться». Добре, що мій чоловік хоча б проти маминого кота нічого не має: він тварин любить.

Але ось недавно був кричущий випадок. Чоловік прийшов з нічного чергування, я на роботі, а мама з ранку варить у великій каструлі свої халати. Все навколо вологе, в конденсаті. Чоловік прийшов, відкрив вікна, хоч вже і осінній холод, і знову пояснив мамі, що не хоче, щоб вона цим займалася у нього вдома. Мама знову не мовчала.

Загалом, чоловік не витримав, і сказав, щоб вона забиралася з його будинку, разом з своїми халатами. Викликали мене з роботи, я між ними двома, не знаю, що робити! Куди мама піде? Чоловік сказав, що йому це не цікаво, хоч на вулицю.

Як варіант, я зателефонувала своїй тітці, маминій двоюрідній сестрі, у неї хоч і трикімнатна квартира, але живе вона там з чоловіком, сином, невісткою та двома онуками. Тісно, ​​але на певний час погодилися пустити маму, тільки без кота. Його ми у себе залишили.

Я дуже переживаю, відчуваю себе зрадницею. З одного боку – так, у мами непростий характер, але вона ж моя мама! Як тепер вона у своєї сестри, її і там щось не дуже люблять. Кажу чоловікові, що я зі своєї зарплати буду мамі квартиру знімати, хоча б частину, але він проти! Чути про тещу нічого не хоче і щоб я їй копійки не давала, нехай живе, як хоче.

Взагалі, тема про маму стала у нас забороненою. Я їй дзвоню, вона сумна така. У мене вже були думки розлучитися і як раніше – знімати з мамою квартиру і все. Але ж я вже звикла до чоловіка, не хочеться його втрачати. Загалом, я не знаю, що робити, як мені допомогти мамі.