…Чоловіком пишаюся, а ось за свою подругу соромно…
Не впускайте подруг у своє життя.
Приїхала до нас моя подруга трохи погостювати. Живемо в Києві, а вона в області. Мовляв, щоб їй на житло не витрачатися, у нас поживе. Мені не дуже хотілося до нас з чоловіком її селити, все-таки в однокімнатній квартирі живемо, але не могла їй відмовити, оскільки моя мама дуже добре знає її маму.
Гаразд … Значить, заїхала вона до нас. Я відразу звернула увагу – вона навіть по квартирі ходила в джинсах, в блузці з нескромним верхом … Завжди при макіяжі, особливо нічим мені по господарству не допомагала, хоча я на сьомому місяці вагітності.
Постійно залишалася вдома, коли у мого чоловіка був вихідний. Жила так три тижні з нами, у мене вже нерви були на межі, а одного разу я побачила щось неймовірне …
Лягли спати. Чоловік ще на кухні сидів, дивився щось по роботі в комп’ютері. Мені не спалося, а вона, мабуть, подумала, що я вже сплю … Дивлюся, встає і в одній, ледь не прозорій накидці, йде на кухню. Я безшумно за нею, зупинилася в темному коридорі і дивлюся краєм ока.
Прийшла на кухню вона, і сіла … прямо на стіл перед моїм чоловіком.
Він їй: «Не спиться?»
Вона: «Тобі теж». Ти ж хотів, щоб я прийшла, правда?»
Мій чоловік:«Тобто?»
Вона: «Та не треба прикидатися, твоя жінка спить, не хвилюйся, вона і не почує нічого. Я зараз …»
Вона з цими словами встала і закрила двері.
Я зрозуміла, що треба щось вирішувати, вже майже хотіла відкрити двері на кухню і побачити все, чим вони там займаються, але тут двері різко відкрив чоловік, за руку виставив подругу з кухні і почав їй говорити: «Ти з глузду з’їхала ? Хто тобі сказав, що мені це потрібно? В мене є дружина! Ти зараз же збираєш свої речі і їдеш».
Потім чоловік взяв її за руку, і виставив на сходи, а слідом сумку з абияк складеними туди речами. Подруга там на сходах так і залишилася прямо в сорочці, мені так соромно за неї стало … Чоловік пройшов повз мене, подивився строго і сказав: «Ще надумаєш своїх подруг у нас поселити, попередь мене, щоб я заздалегідь з’їхав».
Я сказала: «Ні вже, більше жодної подруги у нас ніколи не буде!»
Живемо добре з того часу, з тією подругою не спілкуюся. Чоловіком пишаюся, так незручно перед ним до сих пір за таку «подругу» і за неї соромно дуже.
Чоловікові треба було раніше виставити цю дівчину за поріг, правда ж?
Напишіть нам
