Чоловіки обурюються, побачивши, що з тонкої та дзвінкої дівчинки, якою колись була їхня кохана, раптом вилупилася тітка
Була молода танцювала на дискотеці, гуляла, мріяла поїхати до Парижа, і раптом – вона.
Класична тітка із зайвою вагою, зниженим кругозіром, обмеженим покупкою тушонки «по акції» та наймом репетиторів для дитини. З короткою стрижкою, у трусах у горошок, з тістечком у перерві на роботі, у дивному одязі не яскравого кольору, що більше нагадує парашут. Звідки вони взагалі беруться – ці тітки?
А я скажу вам, звідки. Тітками стають жінки, які живуть не для себе. Жінки, які змушені щодня та щогодини чинити всупереч своїм бажанням. Що змушує їх це робити? Певно, борг.
Хіба акціями у «АТБ» цікавляться від хорошого життя? Ні. Ними цікавляться жінки, які намагаються на місяць розтягнути заробіток чоловіка, через непорозуміння зване зарплатою. Щоб вистачило і на їжу, і чоловікові на штани, і дитині на репетиторів.
Знову ж таки, хіба репетиторів і нудну перевірку уроків вигадала жінка? Вона лише звалила відповідальність і намагається відповідати високим сучасним стандартам утримання дітей. Про які (і про стандарти, і про дітей) чоловік часто має лише умоглядне уявлення.
Я давно зауважила, що вільні та не обтяжені родичами та дітьми жінки, які роблять, що хочуть, тітками не бувають. Вони бувають маргіналками, п’яницями, повіями, утриманками, дивними панночками… але не тітками. Тітка – це завжди утиск себе заради інших, життя чужими інтересами.
Переможи у собі тітку – кричать гламурні журнали. Налагодь сон, харчуйся по п’ять разів на день мармуровою яловичиною, ходи тричі на тиждень на силове тренування, і тричі на басейн. Сходи в перукарню, купи новий одяг. Їм невтямки, що, можливо, ця жінка дуже хоче і на силову, і в перукарню, і в басейн. Але у неї на шиї – двоє дітей-школярів, паралізована свекруха і батьки, які потребують допомоги.
У суспільстві тіток чомусь прийнято ганьбити безглуздим зовнішнім виглядом, звинувачувати в лінощах. Хоча, якщо вже відверто, деяким тіткам чоловіки, діти та суспільство мали б вклонитися в ноги за їхній подвиг. На них почасти і тримається цей світ.
