Чотири роки тому я нарешті, проти маминої волі, вийшла заміж за Діму. Мама була категорично проти, а я була при надії, і чоловік наполягав на шлюбі, сказав що не дозволить дитині народитися поза шлюбом. Моїй мамі це все не подобається. Не подобається, що ми живемо у його батьків, бо вона вважає, що повинні жити окремо; не подобаються, що у нас зі свекрухою прекрасні стосунки – вона вважає що я повинна триматися подалі від “цієї хворої та неврівноваженої жінки”. Але ми з Мартою Василівною порозумілися, і я її вважаю дуже хорошою людиною
Чотири роки тому я нарешті, проти маминої волі, вийшла заміж за Діму. Мама була категорично проти, а я була при надії, і чоловік наполягав на шлюбі, сказав що не дозволить дитині народитися поза шлюбом.
Звичайно, я була на боці Діми, і мені самій хотілося заміж за кохану людину, хотілося повноцінну сім’ю для дитини. Оскільки сама росла я без батька і знаю, що це таке. Подолавши купу труднощів, ми таки справили скромне весілля, хоча моя мама була проти.
Переїхали ми з Дмитром жити до батьків чоловіка, де й досі живемо. У тісноті звичайно, але місця вистачає. Свекруха і свекор до нас не втручають майже зовсім, вірніше буває, що повчають нас, але в кого цього не буває. Але ми спокійно це сприймаємо, у нас в одне вухо влетіло – в інше вилетіло, і живемо далі тихо мирно, а головне щасливо.
Моїй мамі це все не подобається. Не подобається, що ми живемо у його батьків, бо вона вважає, що повинні жити окремо; не подобаються, що у нас зі свекрухою прекрасні стосунки – вона вважає що я повинна триматися подалі від “цієї хворої та неврівноваженої жінки”. Але ми з Мартою Василівною порозумілися, і я її вважаю дуже хорошою людиною.
Всім нашим рідним і знайомим моя мама розповідає про нашу жахливу родину, вірніше про сім’ю чоловіка, і що я потрапила в “зміїне лігво”, прислуговую їм.
З часом мама почала все частіше мені дзвонити і наполягати, щоб я розлучалася з Дмитром, інакше вона приїде з правоохоронцями і забере нас з онуком насильно. Я намагалася всі ці вистави з мамою загладити, як могла.
Зараз мій чоловік-захисник у відпустці, поїхав на Закарпаття в санаторій, підлікуватися. Перш ніж виїхати ми з ним довго вирішували, їхати чи ні, я його умовила, що варто їхати, бо не відомо чи буде ще така нагода. Я не змогла поїхати з ним через роботу.
Діма поїхав, ми з ним щодня передзвонюємося, переписуємося, жартуємо, майже весь день на зв’язку, він шле мені фото й відео красивих місць, у яких він знаходиться.
Моїй мамі ми не сказали, що він поїхав, бо я знала, який буде конфлікт. І ось якимось дивом вона дізнається, що чоловік поїхав відпочивати до санаторію.
Подзвонила мені і почала мене накручувати, мовляв, він мене обманює, з дівчатами іншими зустрічається, взагалі він не в санаторії. І знову – розлучайся!!!
Я вже зовсім не знаю, як її поставити на місце і попросити не втручатися у наші стосунки. Я вже їй і ласкаво і не дуже пояснювала, що у нас з чоловіком нормальна сім’я, що любимо, хочемо бути разом. А вона каже – ні, треба розлучатися, тобі погано в тій сім’ї, я це відчуваю.
Ну як їй пояснити, що у мене все добре? У мене вже немає жодного бажання з нею спілкуватися взагалі, але я враховую, що вона ще й бабуся онуку, і у неї крім мене й мого синочка більше нікого немає. Ну чому вона себе так веде?
Фото – авторське.
Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.