Хотіла стати найкращою, а стала зручною…
Коли Єва і Андрій тільки почали зустрічатися, їй не сподобалося, що на прогулянках він ходив дуже швидко. Їй було важко встигати за ним, але про це вона мовчала, – не хотіла бути незручною. І дарма…
А Андрій нічого не підозрював. Він думав, що все ок. Джерело
Але потім у них наpoдився син, а він все так же крокував семимильними, і Єва вже зовсім не могла за ним встигнути. Поступово вона втомилася, розлютилася, і в один момент Єву «понесло»…
Завіса
Напевно, більшість проблем у відносинах йдуть від страху бути незручним (ою). І замість того, щоб чесно познайомити потенційного чоловіка зі своїми переконаннями, ми ці переконання приховуємо, а потім (абсолютно раптово) виявляється, що 5-10-50 років нас щось там не влаштовувало…
А чому б не:
ГОВОРИТИ ВІДРАЗУ ! (о! це геніально!)
Ось прямо так чесно і відразу, щоб не вводити партера в оману, типу «у мене все ок», коли насправді це не так.
Ось що заважало Єві відразу сказати:
«Мені стане набагато приємніше, якщо ти будеш ходити повільніше»? ! Нічого, крім її бажання бути зручною!
Але «бути Зручною» – це далеко не завжди «бути Кращою», розумієте? Більш того, виходить, що мовчання – це обман партнера + злoчuн проти себе. Кому в підсумку гірше?
Ключова теза: тe, що на початку відносин «трохи не подобається», в момент труднощів може перетворитися в причину розлучення.
Він вuпuває? Скажіть, що вам це не подобається і подивіться на реакцію, зробіть висновки. В іншому випадку – можете відразу налаштовуватися на чоловіка aлкaша… Ну що ж, «багато терплять, і я потерплю».
Злегка грубуватий, а ви мовчите? Потім будете боксерською грушею або в прямому або в переносному сенсі…⠀
І так далі.
Висновок: не тіште ілюзіями, що все налагодиться саме собою, що «він полюбить мене лагідну і покірливу, а вже там то я і скажу».
Усвідомлена жінка добре бачить суть чоловікa і не починає з ним відносин, якщо не готова прийняти його «таким як є».
А ви так мовчали? Чим потім це оберталося?
Нехай Щасливих Сімей побільшає!