Хотілося просто красивого курортного роману і пригод, а стала коханкою: – І ось в один прекрасний день, на ранковій нараді нам представляють нового директора. Добре, що я сиділа … Зайшов Валентин. Так, той самий мій Валик з незабутнього курортного роману
Я прекрасно провела відпустку в Туреччині. Їздила туди з подружкою. У нашому готелі проходила конференція, на якій було багато привабливих чоловіків. Після засідань вони всі розважалися ночі безперервно. Уваги до нас протилежної статі там було навіть забагато. Так, на дискотеці я серед всіх претендентів обрала Валентина. Він подарував мені червону троянду.
З ним було весело, запально, легко. Він мені сподобався, я, судячи з усього, теж йому була дуже симпатична. Ніхто нікого не питав про сімейний стан. Нам двом, хотілося просто красивого курортного роману і пригод. У турецькому аеропорту ми попрощалися. Розлетілися по різних містах, не залишаючи один одному адрес і номерів телефонів.
По прильоту я відразу поринула в роботу. І тільки вечорами, дивлячись на небо, згадувала посмішку і теплий погляд Валентина. Він дуже був схожий на того чоловіка, з ким я б хотіла побудувати стосунки.
Через кілька місяців наш директор звільнився, навіть не знаю з якої причини. Весь офіс напружено гудів про цю обставину. Всі переживали, що з головного управління нам призначать когось дуже злого. Минулого директора всі поважали, гідний був керівник.
І ось в один прекрасний день, на ранковій нараді нам представляють нового директора. Добре, що я сиділа … Зайшов Валентин. Так, той самий мій Валик з незабутнього курортного роману. Він, коли побачив мене, остовпів, правда, всього на кілька секунд. Але мені все одно було приємно, що пам’ятає хто я така. Далі ніякої реакції від нього не було!
Через тиждень на нараді, він звернувся до мене зі словами: «Ось ви, дівчино, нагадайте, як вас звуть!», Я посміхнулася і сказала своє ім’я. Він, фліртуючи, сказав: «Дуже приємно!». Нарешті він заговорив зі мною. Я просто літала від захвату. Моя подруга, звичайно ж, теж впізнала його. І по нашому закладу розлетілися чутки. Загалом, ми відновили наші стосунки. Але тепер я знаю, що у нього дружина і двоє дітей. Старша дівчинка скоро в школу піде, а молодшій всього одинадцять місяців від роду.
Відчуваю себе негідницею, але не можу зупинитися. Він мені став рідним. Мені здається, що я його люблю. Він каже, що і йому ні з ким не було так добре. Я з ним не піднімаю питання вибору і не роблю ніяких зізнань. Все це буде не доречно. Валентин не збирається йти з сім’ї. Напевно, ці зустрічі потрібно припинити! А можливо і ні! Адже доля не випадково занесла його до нас в місто! Та ще й прямо в мій офіс. Як мені правильно вчинити в такій ситуації? Якби знати.
