Ігор вирішив відвідати своє рідне місто, в якому не був більше 40 років. Приїхавши, він з жахом дізнався, що всі вважали його загиблим.
Ігор Петрович залишився на все літо один, бо його дружина та онука поїхали на море на канікули. Скориставшись нагодою, Ігор вирішив відвідати місто свого дитинства – місце, яке він не відвідував 40 років, відколи пішов на службу.
Виросши у сирітському притулку, Ігор був позбавлений батьківського піклування, але чудово навчався у місцевій школі, що славилася своєю якісною освітою, і став одним з небагатьох сиріт, яким це вдалося.
Після служби він продовжив освіту в технічному училищі і зрештою зробив успішну кар’єру в тому самому місті. Зараз, будучи на пенсії, маючи впорядковану квартиру, дачу, машину, двох дітей та трьох онуків, Ігор раптом відчув потяг до свого коріння.
Він швидко замовив квиток у купейний вагон і вирушив у подорож до міста свого дитинства. У міру наближення до місця призначення на Ігоря наринули спогади, особливо про шкільні роки, коли він був відмінником і чемпіоном міста з легкої атлетики, і про нерозділене кохання до однокласниці Ксюші, яке перервав переїзд її батька до столиці.
Після прибуття Ігор насамперед відвідав дитячий будинок, поділився солодощами з дітьми та розповідями про своє життя, помітивши, як багато чого змінилося, але по суті залишилося тим самим. Він з нетерпінням чекав на призначену наступного дня зустріч випускників, до якої підходив з хвилюванням і побоюванням, боячись дізнатися про несподівані новини.
На зустрічі з’ясувалося, що однокласники вважали його загиблим, і це непорозуміння корінилося в жорстокому обмані з фальшивим пам’ятником і підробленими листами, організованому, щоб розлучити його з Ксенією. Незважаючи на радісне возз’єднання з однолітками, Ігор усвідомив всю історію трагічного непорозуміння: життя Ксенії було відзначено рішенням батьків сфабрикувати смерть Ігоря, щоб забезпечити її спокійний переїзд до них.
Таке одкровення в поєднанні з відвідуванням передбачуваної могили та оприлюдненням листа матері Ксенії, яка просить вибачення за завданий душевний біль, намалювало пронизливу картину любові, втраченої через сімейні маніпуляції, і довготривалих наслідків обману.
Ксенія, що в результаті залишилася зі своїм багатством, але позбавлена справжнього щастя, залишилася оплакувати не лише втрату батьків, а й життя, яке вона могла б прожити з Ігорем – якби не зрадницький вчинок батьків.
