Каюсь, я могла б і здогадатися, що все закінчиться саме так, адже мама завжди була такою, але чомусь мені здавалося, що у мене вдома вона буде себе вести більш стримано. Хоча з чого б це раптом. Приїхала, день озирнулася і почала переробляти все під свій смак, а потім ще й образилася, коли я посміла не оцінити її зусиль.
Мама завжди відрізнялася любов’ю до систематизації та наведення порядку. Тому завжди змушувала складати все так, як сама вважала правильним, навіть якщо мені це здавалося незручним. Вона мама, їй видніше – ось і вся аргументація.
Суботи у нас проходили в генеральних прибираннях, які я терпіти не могла, тому що порядок в моїй кімнаті, який наводила я, легкою маминою рукою перетворювався в головоломку. Все забиралося по “потрібних місцях”, переставлялося і перекладалося згідно з її власною логікою.
За все моє дитинство в будинку батьків, ремонту моя кімната піддавалася рази чотири, два з них припали на мій свідомий вік і я дуже хотіла взяти участь у виборі шпалер, меблів і фіранок, але мама припиняла спроби на корені, все вирішуючи самостійно. А наші смаки різнилися дуже сильно.
Навіть в гуртожитку, в якому я жила всі п’ять років навчання, мені було набагато комфортніше, ніж удома.
З мамою я не живу вже більше десяти років. Зараз я вже заміжня і у нас з чоловіком своя квартира, де ми все зробили за власним бажанням. У цьому домі я відчувала себе повноправною господинею, поки мама не попросилася пожити до нас, поки в її квартирі роблять ремонт. Я, згнітивши серце, погодилася.
Всього планувалося, що мама поживе у нас місяць, а бригада за цей час повністю зробить ремонт під ключ. Я передбачала, що це буде непростий час. Навіть після заміжжя мама все одно продовжувала мене вчити, як все повинно бути вдома, але це було легко пережити, досить було просто кивати і обіцяти, що саме так все і зробиш. А тепер вона опинилася в моїй квартирі.
Перші кілька днів пройшли на диво мирно, як я зараз розумію, мама просто оглядала “поле бою”, а потім вона почала діяти. Прийшовши в один день з роботи я зрозуміла, що на кухні все переставлено в шафах. Мама, побачивши моє здивоване обличчя, менторським тоном заявила, що вона нарешті навела порядок в моєму бедламі, розставивши все по своїх місцях.
Я завила, тому що у мене і так все було в порядку. Те, чим я користуюся частіше, стояло ближче, а то, що потрібно рідше, я прибирала в дальній кут. Тепер же все стоїть за розміром, за кольором, каструлі з каструлями, сковорідки зі сковорідками, навіть тарілки вона переставила іншою стороною. Тобто, абсолютно не так, як зручно.
Мама була впевнена в своїй правоті, а на моє обурення, що вона взагалі-то тут в гостях, відповіла, що не могла дивитися на цей безлад. Я сяк-так стрималася, щоб не зірватися і не наговорити зайвого.
Але це були тільки перші ластівки. За два тижні свого перебування, вона встигла поміняти фіранки в кухні, викинути нашу фіранку у ванній і купити замість неї якесь квітчасте убозтво, накрити обідній стіл якоюсь клейонкою, в одній акуратній стопці перемішати всі документи чоловіка, розкладені по різних стопках і постелити на диван якийсь облізлий плед.
Ми з чоловіком скрипіли зубами і по черзі один одного стримували від необачних вчинків. У другу суботу наше терпіння лопнуло остаточно.
Першу суботу ми з чоловіком благополучно пропустили, оскільки були запрошені на весілля до друзів і повернулися тільки в неділю ввечері. Мама щось бурчала на тему нашого розгульного способу життя, але ми настільки вимоталися, що навіть не слухали її, помилися і впали спати.
А ось друга субота застала нас вдома. О восьмій ранку нас розбудив огидно бадьорий голос мами, яка заявила, що так ми все життя проспимо, пора вставати, снідати і прийматися за прибирання. Я пробувала їй пояснити, що зараз вихідний, а ми весь тиждень мріяли виспатися, але мама вважала, що восьма ранку – це вже виспалися.
Я попленталася у ванну, а чоловік збунтувався і накрився подушкою, намагаючись поспати ще годинку-другу. Мама ж врубала радіо, почала гриміти посудом. Я сяк-так продерла очі, а мама вже літала по квартирі з ганчіркою. На те, що чоловік намагається поспати, вона уваги не звертала, називала нас лінивими.
Мені теж всунули шматок вологої ганчірки і відправили протирати пил. Мене аж спогади накрили з дитинства. Тільки там я поверталася зі школи і починала прибирати. Я ліниво витирала пил, коли з спальної почувся голос мами. Вона покликала мене до шафи, голосно відчитала за безлад, в три рухи все вигребла із шафи на підлогу і сказала, щоб я розклала речі по-людськи.
Тут-то у мене забрало і впало. Сама я не дуже пам’ятаю, що говорила, але від моїх криків навіть чоловік з подушок виліз. Мама теж мовчати не стала, говорила, що їй соромно за мене, мовляв, заміжня вже, а господиня нікудишня, і все в такому роді. Загалом, через годину чоловік відвіз її в готель, який ми їй зняли.
Мене колотило всі вихідні. Мама написала отpyйну смску, де подякувала мене за гостинність і сказала, що чекає від мене вибачень.
Я теж від неї чекаю вибачень. Це вона знову влізла, куди її не просять, почала встановлювати свої порядки в чужому домі, а потім ще й образилася, що їй не дають цього робити, а оточуючі не хочуть стрибати зайчиками по її команді.
Чоловік наполягає, що я перегнула палицю і повинна перша вибачитися перед матір’ю, але я з ним не згодна, він не бачить повної картини. Я вибачусь не раніше, ніж вона переді мною.
