Коли М’ясопусна Вселенська батьківська субота 2024: що важливо зробити в цей день

На початку березня пройде перша батьківська поминальна субота, вона ж – Вселенська.

Вселенська батьківська поминальна субота, яку ще називають М’ясопусною – одна з найважливіших поминальних дат. Це перша з двох Вселенських субот у 2024 році. Цього дня в храмах традиційно відбуваються служби в пам’ять про всіх спочилих християн, віряни відвідують цвинтарі, накривають поминальні столи, подають милостиню і згадують родичів, які пішли. Як правильно поминати померлих, яку молитву можна прочитати вдома і чого не слід робити цього дня – розповідаємо в матеріалі.

Що таке Вселенська батьківська субота

У православному календарі є кілька особливих днів, які ще називають поминальні суботи, або батьківські суботи. У ці дати віряни просять через молитви пробачити гріхи померлим родичам і дарувати Царство Небесне. Серед поминальних днів є дві суботи, іменовані Вселенськими. Це дні, коли в церкві поминають не тільки близьких і родичів, а й “усіх від віку спочилих” християн – тих, хто загинув в аваріях, подорожах, від голоду, холоду, стихійних лих, на війні. Таким чином усі коли-небудь загиблі віряни не залишаються без молитов Церкви, а їхні душі завдяки цьому знаходять спокій.

Коли батьківська поминальна субота

Перша вселенська батьківська поминальна субота у 2024 році випадає 9 березня. У неї немає фіксованої дати, вона залежить від Великого посту і відзначається за два тижні до його початку. Цю суботу також називають М’ясопусна поминальна субота – тобто, напередодні М’ясопусного тижня.

Як поминати померлих і що потрібно нести до церкви на поминальну суботу
Служби в храмах починаються напередодні поминальної суботи – ввечері в п’ятницю проводять велику панахиду за всіма покійними (парастас). У саму суботу в церквах відбувається заупокійна Божественна літургія та загальна панахида. Оскільки це Вселенська батьківська субота, то під час богослужінь важливо молитися не тільки за померлих близьких і родичів, а й за всіх спочилих коли-небудь християн. Особливо за упокій тих, про кого більше нікому помолитися.

У батьківську суботу традиційно в храм несуть панахидку – поминальні продукти. Це можуть бути цукерки, хліб, соняшникова олія, крупи, вода, фрукти.

Священику подають записки з іменами померлих – їх прочитають на літургії, і запалюють свічки за упокій біля ікон.

Після храму заведено відвідувати могилки родичів на кладовищах, щоб пом’янути померлих і прибрати місця спочинку. Доброю справою вважається навести лад на якійсь занедбаній могилі. Після цього віряни накривають удома поминальний обід: на стіл потрібно обов’язково поставити кутю (коливо).

Що не можна робити в батьківську суботу

Є у поминального дня і свої заборони. Цього дня не слід:

говорити про померлих погано;
влаштовувати гучні застілля і поминати алкоголем;
лаятися і сваритися, говорити про проблеми;
впадати у відчай і сумувати.
Церква також не схвалює традицію залишати їжу на могилках – краще віддати її як милостиню живим людям. Слід також відкласти побутові справи й турботи – те саме прибирання, готування, а сам поминальний день провести в спокої та молитві.

Вселенська батьківська субота – молитва за померлих, яку можна прочитати вдома
Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх: батьків моїх, родичів, благодійників (імена їхні), і всіх православних християн, і прости їм усякі гріхи вольні й невольні, і даруй їм Царство Небесне.