Коли Олена дізналася, що її батькові стало погано, то поспішила до рідного міста. Саме там на неї чекало щасливе життя.
Рано-вранці Олена лежала на дивані і вдавала сплячу, поки тітка Свєта вмовляла її встати. Лежачи під ковдрою, дівчина планувала з’ясувати вартість сережок, маючи намір продати їх для батька. Вся ця ситуація наповнювала її соромом і жалем про те, що вона не була більш уважною до потреб своєї сім’ї.
Повернувшись увечері до рідного міста, Олена зрозуміла, що забула ключі у столиці. Літня сусідка неохоче позичила їй запасний комплект, повідомивши, що її батько потрапив до лікарні. У паніці Олена помчала туди, але запізнилася на час прийому.
Тим часом Світлана зустріла Миколу, який дав їй ту суму, яку Світлана мала намір виручити від продажу сережок. Коля зізнався в любові до Олени, чим дуже здивував тітку Світлану. Олена, розчарувавшись від того, що не змогла побачити батька, розгублено стояла на вулиці, де її знайшов Микола. Він пояснив, що батько незабаром повернеться додому, запропонував підвезти її, але дівчина відмовилася.
Наступного дня батько Олени справді приїхав додому, і вони поговорили по душам. Наприкінці розмови батько подарував їй каблучку з гравіюванням, яка ідеально їй підійшла. У той же період часу, в іншому районі міста, Коля разом зі своїм багатим дядьком обговорював свої майбутні заручини.
Племінник зізнався в любові до Олени, внаслідок чого дядько погодився скасувати призначені заручини з іншою дівчиною – дочкою його бізнес-партнера. Приїхавши наступного ранку до лікарні, Микола зробив пропозицію Олені на очах у її батька, який за кілька днів мав операцію в столиці. Переповнена емоціями, Олена погодилася, зробивши крок назустріч майбутньому, сповненому любов’ю та несподіваним щастям.
