Коли я була студенткою, до мене в кімнату підселили Олену. Олена жалілася мамі на мене при кожній можливості, і та приїжджала «вливати мені розуму» але потім, як виявилось розуму треба було доньці вливати, а не мені

Перший курс, гуртожиток. Нове, невідоме, дуже цікаве життя у мене почалося.

Я оселилася в гуртожиток. В кімнаті було два ліжка, гарно, затишно. Відразу обрала собі місце біля вікна, поприбирала, і стала розпаковувати речі.

З нетерпінням чекала кого ж до мене підселять.

Першу ніч нікого не було, я весь вечір вимивала і прибирала кімнату, бо любила порядок.

Зранку в двері постукали, і до мене зайшла Олена, дівчинка із двома косичками ніби прийшла до першого класу. Мама, тато, і тітка.

Кімната, яка мені здавалася достатньо великою вмить наповнилась запахами смажених котлет, і стала тісною.

Мама Олени відразу сказала що її донечка має спати біля вікна, бо їй потрібно світла побільше.

Я Звичайно не погодилась, і не перебралась до іншого ліжка.

З цього моменту почалася моя історія із цією сім’єю.

Олена не спускала воду в туалеті, не прибирала за собою, і майже до мене не розмовляла.

Я готувала їсти, а вона тягала свої котлети, від запаху мене уже нудило.

Я стала знайомитись із студентами сусідніх кімнат і поверхів. І почала думати, що мушу міняти насуплену сусідку.

Одного разу до нас завітало двоє хлопців, бо десь почули, що я з того самого району що й вони.

Ми попили чаю, познайомились, поговорили і, до речі я з ними всі роки навчання дуже добре дружила.

На наступний тиждень приїхала захекана мама і тітка Олени, і влаштували крики, що я кожен день привожу собі по двоє хлопців, і її дитина не може нормально вчитися.

Я була обурена. Тому пішла до коменданта гуртожитку просити про переселення.

Але, на щастя все склалося само по собі. Бо, як виявилось чемна і свята Оленка ходила до сусіда зичити солі, і завагітніла.

А я така за їхніми словами «пуста дівка» закінчила коледж, вступила до університету, і влаштувала собі гідне життя.

Ридаючи мама мусила нашвидкоруч влаштувати 17 річній доньці весілля.

Цікаво, тепер котлет вона смажить на всю родину донечки?

До чого я це все пишу? Починайте з себе.

Розберіться із своїми проблемами, виховуйте власних дітей, а не зливайте непрошений негатив на чужих.

І буде усім щастя

Історія написана спеціально для osoblyva.сom

Автор: Mavka