Коли я прийшов із армії, мама заявила, що переписує будинок на мою сестру. Я образився на неї за таку несправедливість, зібрав свої речі і переїхав до іншого міста. Але через 30 років сталося неймовірне.
Моя мама відразу після армії сказала, що переписує будинок на сестру Галю, а мені нічого не дістанеться. Вона обґрунтувала своє рішення так, що не хоче жити з невісткою у старості, хоче жити зі своєю донькою. Мені було дуже прикро, адже я тоді не мав нічого. Я настільки образився, що переїхав до іншого міста, тут же знайшов свою майбутню дружину.
Жили ми з її батьками у величезному будинку. Батьки дружини прийняли мене як рідного сина. Я став добре заробляти, разом із тестем ми розширювали наш будинок, зробили другий поверх, звели велику альтанку та гараж. У нас народилося троє дітей. Весь цей час я не спілкувався ні з мамою, ні з сестрою Галею.
Я не уявляв, як вони живуть, чим займаються. Ми навіть не зідзвонювалися. Але мене це мало турбувало, бо мав свою сім’ю. Минув час, наші діти виросли, вже почали створювати свої сім’ї. А батьки дружини постаріли.
Спочатку не стало тещі, через півроку пішов тесть, не зміг більше без своєї дружини. Моя дружина почала заводити розмови про мою маму. Дружина казала, що батьків втрачати так важко, і якщо мати ще є, то краще підтримувати з нею зв’язок. І тут у мене зникла моя рана молодості, я дуже скучив за домом. Ми з дружиною приїхали до мого рідного міста. Я одразу впізнав свій дім, що належав Галі.
Ми постукали, але двері відчинила чужа жінка. вона сказала, що мешкає тут уже більше 10 років, господиня продала будинок і поїхала закордон. Я спитав про свою маму, стареньку бабусю, господиня будинку вказала на невеликий будиночок, сказала, що там якась старенька живе. Ми з дружиною вирушили туди, на ганок вийшла моя сива мама. Я відразу її обійняв, і вона мене, ми заплакали. Мама розповіла, що Галя продала наш будинок, а сама переїхала до свого чоловіка закордон. До матері вона не приїжджає.
Мама віддає свою пенсію сусідці, щоби та продукти додому купувала. Мама жила просто у жахливих умовах, вдома було так холодно. Я вибачився у мами вибачення за ці 30 років. А вона в мене, і я із дружиною забрали маму до нас додому. Тепер вона живе щасливо разом із нами. Все ж таки у мене дуже мудра дружина.
