Матір сказала дочці на прощання дивні слова. Кoли я дізналася їх зміст, не могла стримати сліз…

Нещодавно під час очікування свого рейсу на Париж мені довелося почути розмову дочки з мамою. Вони прощалися, дівчині потрібно було йти на реєстрацію, і ось мама обняла її, і я почула, як вона сказала дочці: Джерело

– Я люблю тебе і бажаю тобі ДОСИТЬ.

На що дочка, нітрохи не здивована таким побажанням, відповіла:

– Мамочко, твоя любов – це все, що мені потрібно. Я теж бажаю тобі досить!

Після цього короткого прощання дівчина пішла на рейс. Мама ж притулилася до того самого вікна, біля якого стояла і я. На очі жінки навернулися сльози, здавалося, ще трохи і її прорве плачем. Я не збиралася  лізти в чуже життя і душу, але, на мій подив, та жінка сама звернулася до мене:

– Ви коли-небудь прощалися з кимось, знаючи, що це назавжди?

– Так, прощалася. – Я кивнула. – Але чому ви попрощалися назавжди?

Жінка зітхнула:

– Знаєте, я вже немолода і думаю, що тепер моя дочка прилетить лише на мої пoхорoни.

Спочатку я здивувалася. Потім кілька хвилин обдумувала це зізнання матері. Я вирішила поцікавитися:

– Вибачте, перед відходом вашої дочки ви сказали їй фразу “Я бажаю тобі досить”. Можна дізнатися, що це означає?

На обличчі жінки заграла посмішка:

– Це побажання в нашій родині стало традицією. Воно передається з покоління в покоління. Мої батьки постійно бажали це своїм друзям і близьким. Коли ми говоримо: «Я бажаю тобі досить», ми маємо на увазі:

Я бажаю тобі достатньо світла, щоб твоє життя було яскравим.

Я бажаю тобі досить дощових днів, щоб ти сильніше цінував сонячні.

Я бажаю тобі достатньо щастя, щоб в твоїй душі жила весна.

Я бажаю тобі досить болю, що ти навчився радіти навіть дрібницям.

Я бажаю тобі досить перемог, щоб ти добивався мрії.

Я бажаю тобі досить втрат, щоб ти зміг цінувати все, що дає тобі життя.

Я бажаю тобі досить зустрічей, щоб ти міг переживати прощання.

Вона замовкла, а потім, знову відчувши у горлі клубок, коротко попрощалася і пішла. Вона пішла, а мене не покидали думки. Так глибоко в душу мені запали її слова. Слова, мудрість яких ще я не усвідомила до кінця.

Кажуть, що потрібна хвилина, щоб знайти особливу людину. Годину, щоб оцінити її. День, щоб полюбити її. І ціле життя, щоб забути…