Мене гризе почуття несправедливості. Чому їм і брату все, а мені – нічого?
Мої батьки не живуть разом, вони зайняли мої квартири, які моя бабуся мені залишила. Вони думають тільки про себе, а я для них нічого не означаю. Їх батьки все життя давали їм все найкраще, вирішували за них всі їхні проблеми. Тому вони такі не самостійні. По факту є дві абсолютно непристосовані до життя людини, яким всі все повинні. Моя мати не працює і навіть не думає іти на роботу. А тому,м що має ще сина молодшого, якого треба годувати, купати. Мамин синочок.
Я зі своїм чоловіком живемо не бідно, та все ж на зйомній квартирі ще й з двома дітками. Ні у кого на шиї не сидимо, чого не скажеш про моїх батьків, які роками сиділи на шиї у своїх батьків, а тепер ось і у нас. Найприкріше, що бабуся, та й самі батьки вважають, що так і повинно бути! Брату вже відклали гроші на навчання, адже «сам не заробить» (я, звичайно, отримала одну і здобуваю другу освіту безкоштовно), думають про те, як йому квартиру дати, а мені – нічого.
І це в той час, як завжди вирішувала батьківські проблеми, бігала за них всюди, мене просили знайти їм роботу, бігати по всіх інстанціях, коли на них подавали в суд за несплату комуналки. І я чомусь впевнена, що ніякої віддачі й вдячності від мого братика вони не дочекаються.
У якийсь момент мені заявили, що треба було виходити заміж за розрахунком, а не з кохання, чоловік їм мій не подобається, бо не заробляє мільйонів.
Хоча батько, наприклад з ним навіть не бачився, просто не захотів! І через цю його забаганку, коли треба було пару місяців пожити в квартирі, де живе батько, я жила там сама, а чоловік тулився, де попало, по друзях. Освіта у мене теж погана, на думку батьків та й діти я так собі. Мене гризе почуття несправедливості. Чому їм і брату все, а мені – нічого? Я давно звикла розраховувати на себе і свою родину, але все ж таки прикро. Мрію про те, як одного разу все ж виселю їх з бабусиних квартир, але не знаю, як це зробити. Заповіт то на мене, але бабуся, якщо ми з нею посваримося, у будь-який час перепише його на маму чи на брата.
