Мене не можна любити.
Кожен день мого свідомого життя був насичений знанням. І кожен день світ намагався довести зворотне.
Мене обирали президенткою школи, приймали в студентські команди КВК і пінг-понгу, запрошували працювати в найкращі ЗМІ міста, зі мною зустрічалися і навіть намагалися одружитися. Але всього було замало.
Я була впевнена, що всі ці люди просто не знають, із ким мають справу. А коли дізнаються – неодмінно відвернуться.
І ось трапився 2020 рік. Було складно всім. Труднощі стали важчими, розбіжності вагомішими, а помилки – дорожчими.
О, в цьому році я зробила безліч помилок, після яких, мені здавалося, люди повинні відмовитися від мене. Вигнати зі зграї. Але ні. Робота з цими помилками виводила стосунки на новий рівень.
Виявилося, що вони в 2020-му теж подорожчали.
Я звільнилася з того самого найкращого ЗМІ в місті. Мені здавалося, що всі будуть щасливі, що команді стане тільки легше, адже я давно перегоріла і гальмувала рух. Але ні. Хоча всі й зраділи, що тепер у мене буде свій проєкт, ця радість не була чистою. Команді було сумно. Раптово я зрозуміла, що мене не ненавиділи. І навіть по-своєму любили.
А ще в 2020-му ми пережили кілька криз із партнером. У найскладніші дні, коли мені здавалося, що зараз вже точно все найгірше в мені оголено, він терпляче говорив, що любить. І що все вийде. І поділяв зі мною цей новий досвід. Я могла сумніватися в чому завгодно, але чи можливо зі своєї волі провести пів року в одному просторі з людиною, яку не любиш?
І тоді я подумала: якщо вже всі ці люди і навіть партнер, який був зі мною кожну годину свого життя в одному просторі протягом половини року люблять мене, то чому б і мені не спробувати? Зрештою, 26 років разом.
