Моя подруга в 32 роки вирішила виходити заміж за чоловіка, який на 20 років старший за нього. Коли вона мені розповіла про це, я намагалася її відмовити, адже вона була мені як сестра, а я вважала, що вона робить помилку. Але Олена сказала, щоб я не втручалася в її особисте життя. Минів час, і тепер подруга шкодує, що не послухала мене

Я завжди вважала, що виходити заміж потрібно або за свого ровесника, або за плюс мінус 2-3 роки.

Мій чоловік старший за мене на 2 роки, і живемо ми з ним чудово.

А от моя найкраща подруга вийшла заміж за чоловіка, який на 20 років старший за неї. Звичайно, цим своїм вчинком вона нас всіх неабияк здивувала.

Її наречений на той час був дуже забезпеченим, обіймав посаду директора великої фірми, тому, при знайомстві справляв неабияке враження.

До того ж, він і зовні був доволі привабливим, виглядав значно молодшим за свої роки.

І на подарунки не скупився, а також возив її на курорти, так що, можна сказати, моїй подрузі пощастило.

Тоді, коли вони познайомилися, моїй подрузі було вже 32 роки. Вона важко переживала через свою самотність, тому треба було терміново шукати собі нареченого та виходити заміж. І коли з’явився такий чоловік, подумала, що кращого вона вже не знайде.

Коли вона мені розповіла про це, я намагалася її відмовити, адже вона була мені як сестра, а я вважала, що вона робить помилку.

Але Олена, так звали мою подругу, обрізала мене, сказала, щоб я не втручалася в її особисте життя.

Тоді я образилася на неї, і ми якийсь час не спілкувалися.

На їхньому весіллі я, звичайно ж, була подружкою нареченої. Всім було весело, і весілля пройшло добре. Наречений говорив гарні промови і постійно всім дякував. Всім гостям він дуже сподобався.

Після весілля був шикарний медовий місяць, і кілька років вони жили, душа в душу.

Все змінилося, коли чоловік моєї подруги вийшов на пенсію, і став менше заробляти.

Закінчилися подарунки та курорти. Від надлишку вільного часу і байдикування, чоловік Олени почав випивати.

Олена з дитиною все частіше стала жити у своїх батьків, бо з чоловіком стосунки дуже зіпсувалися.

Сумна історія, погодьтеся, вийшла у моєї подруги. Мені вона скаржиться, що вже й жінкою себе не почуває.

Нещодавно її чоловік в лікарню потрапив, то стало ще гірше. Олена тепер живе в ритмі – дім-робота-лікарня.

Коли вона приходить до мене в гості, і бачить, як у нас з чоловіком все злагоджено, то відкрито каже, що вона нам заздрить. Каже, що шкодує, що мене не послухала.

Але я її заспокоюю, кажу, що доля у неї така, напевно. Тут не вгадаєш – ровесник, старший, молодший, ніхто не застрахований від нещасливого шлюбу. Ну хіба не так?

Спеціально для Українці Сьогодні.