На сніданок я приготувала картопельку пюре з м’яском і салатик. Моя свекруха витягнула з мікрохвильової відбивну, яку не з’їла вчора, і поклала в тарілку сину. Звісно, що мені це було неприємно. А ще таким відношенням вона заслуговує “бали” у мого чоловіка, а я і мої діти для неї ніхто. Але і це ще пів біди. – Вчора ти дуже пізно подала всім вечерю! Щоб сьогодні такого не було! – Признаюся чесно, ця жінка мені, як кість поперек горла!

Признаюся чесно, ця жінка мені, як кість поперек горла!

Моя свекруха дивна жінка, вона, як кожного ранку не зіпсує всім настрій, то в неї інакше день не розпочинається.

Зі своїм Олегом ми одружені вже більше, як десять років. Не можу сказати, що я задоволена тим життям в невістках, але щоб настільки все було погано, то ні.

Так, миритись можна було, свекруха хоч з вибриками та ми знаходили компроміс, десь я змовчала, десь стерпіла.

А десь і свекрухи мама, бабця мого чоловіка, поставила її на місце, втишувала її характер, адже у своєму віці ця жіночка мала бойовий характер і всі в хаті її слухались.

Виховуємо ми з чоловіком дві донечки, старша наша донечка, дитина з особливостями, вона мало розмовляє, зате в неї гарно розвинута логіка і мислення.

Ходить вона в школу і ще додатково два рази в тиждень я вожу її до спеціалістів. Поміж те все, я ще ходжу на роботу, оскільки  дочка моя самостійна у побуті. Вона може розігріти собі готову їжу, зробити бутерброд.

Моя свекруха ніколи не проявляла любові до моїх дітей, тому щоб розігріти і подати їм їсти, це для неї великий клопіт.

Щоб не створювати конфліктних ситуацій в домі, я привчила своїх дівчат до самостійності.

Часто картала себе, що не пішли відразу жити з чоловіком окремо, тоді можна б було уникнути всіх цих сцен і стресів. І хтозна як би склалось життя у моєї донечки, можливо вона б і народилась здоровою.

Вже більше року як бабці мого чоловіка з нами не має, і свекруха геть розпаясалась. Кожного ранку, день розпочинає з вересків і претензій, які просто без причини.

Наприклад, сьогодні вона висловила претензії, що я невчасно подала вчора вечерю сім’ї.

– Для прийому їжі це надто пізно! Щоб мені сьогодні такого не було.

А я вже настільки втомлена від її постійного бурчання, що в мене сил і бажання їй відповідати вже немає.

На сніданок я приготувала картопельку пюре з м’яском і салатик.

Моя свекруха витягнула з мікрохвильової відбивну, яку не з’їла вчора і поклала в тарілку сину.

Звісно, що мені це було неприємно. А ще таким відношенням вона заслуговує бали у мого чоловіка, а я і мої діти для неї ніхто.

Ми потрібні лише для роботи по господарству і як її антистрес, бо виливши на нас негатив, вона ходить щаслива і спокійна, як ні в чому не бувало.

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!