Наталка осиротіла рано, а у 18-ть вийшла заміж. Свекруха спочатку ставилася до неї з теплом, але коли дівчина продала свою квартиру і віддала їй виручені гроші, все змінилося.
Наталка осиротіла, коли була ще маленька, і у вісімнадцять років вийшла заміж за Ігоря, який був старший за неї на п’ятнадцять років. Після скромного весілля вони жили з матір’ю Ігоря Ніною Петрівною, здаючи свою квартиру.
Спочатку Ніна Петрівна ставилася до Наталки по-доброму, постійно хвалила її. Але коли Наталка на вимогу Ігоря продала свою квартиру і передала виручені гроші, стосунки зі свекрухою зіпсувалися.
Ніна почала критикувати та принижувати невістку, Ігор віддалився. З роками Наталка народила дочку Лізу, яка була схожа на Ігоря. Продовжувалися фінансові труднощі, у які постійно втручалася Ніна.
Коли Ігор захворів і у шістдесят років пішов із життя, Наталка, якій було вже сорок п’ять років, залишилася з вісімдесятирічної свекрухою. Якось увечері Ніна зі сльозами на очах зізналася, що винна у тому, що зруйнувала життя невинної дівчини.
Наталка запевнила її, що до будинку для людей похилого віку її не відправлять, підкресливши, що важливо бути доброю людиною, незалежно від обставин. Пізніше, коли Наталка почала зустрічатися з новим чоловіком, Ніна зненацька дала своє благословення. Після смерті Ніни Наталка знову вийшла заміж.
Вона стала бабусею, коли в Лізи народився син Іван. Наталка ніколи не забувала відвідувати могили Ігоря та Ніни, підкреслюючи тим самим важливість співчуття та доброти.
