Не знаю, як це працює, але мрії збуваються! Цю маленьку дівчинку знало все село. Анна всім розповідала, що, коли виросте неодмінно вийде заміж за льотчика

Такі історії надихають мріяти, незважаючи ні на що. Анну Кузьміну я знав з самого дитинства. Коли я приїжджав до бабусі в село на канікули, вона постійно була на виду.

Сім’я Анни жила з моєю бабусею по сусідству. Її батько був людиною вuпuвaючою, у Ані були старші брати. Джерело

Жили вони бiдно, часто не було в будинку навіть їжі. Мати вибuвалася з сил, працювала, але поправити сама тяжке становище сім’ї не могла.

Аня ходила в школу не часто, то xворіла, то просто не було одягу по сезону. Вона мало з ким спілкувалася з сільських дівчат. Навіть приїжджаючі на літо до бабусь і дідусів діти, спочатку сходилися з нею, а потім заводили інші знайомства.

Не пам’ятаю вже, хто сказав, що Анна всім розповідає, що, коли виросте неодмінно вийде заміж за льотчика! Слух поповз по селу. Скрізь обговорювалася ця новина, на лавках, призьбах, у колонки і просто на кожному розі.

Жінки, відпочиваючі після роботи в колгоспі, часто зупиняли Анну і прямо запитували:

– Аню, а ти заміж хоч хочеш?

Анна спокійно, твердо і серйозно відповідала.

– Хочу!

– А коли вийдеш, а?

– Як виросту, так відразу і вийду!

– А за кого вийдеш?

– За льотчика!

Питання сільських жіночок і відповіді Ані супроводжувалися сміхом, жартами. Такі сцени перетворилися в мало не в щоденний puтуал.

Тим часом, йшли роки. Аня закінчила школу і вийшла заміж за свого однокласника, тракториста, ніякого не льотчика. Всі вже забули про Анькіні мрії.

Аня з чоловіком поїхали з села в місто, але, не минуло й двох років, як вона повернулася, одна. Життя не склалося, з чоловіком pозлучилися.

Якийсь час Анна жила в селі. Потім задумалася про отримання хоч якоїсь освіти і поїхала в місто, поступати. Поступила, вчилася. На канікули так само приїжджала в село.

Минуло ще кілька років. Одного разу, на дорозі в село з’явився молодий хлопець. Звичайно, він приїхав автобусом, що, щоб дістатися до нашого села, потрібно було йти пішки по курній дорозі.

Це був молодий льотчик. Вся увага сільських була прикута до нього, всім хотілося якомога швидше дізнатися, чий родич, знайомий, до кого приїхав.

Льотчик зупинився, поставив чемоданчик на землю і запитав:

– Ви не знаєте, де живе Анна Кузьміна?

Все обiмліли. Про ту історію, про дитячу мрію Ані вийти заміж за льотчика вже ніхто давно не пам’ятав.

Анна вийшла заміж за льотчика, народила дитину і поїхала з села, вже назавжди.

Не знаю, як це працює, але мрії збуваються!