Не звані гості – гірше злодія!
Вчора ввечері сидимо з чоловіком, кавуємо і говоримо про життя. Як пролунав дзвінок в двері.
Чоловік пішов відкривати, голоси якісь в передпокої пролунали, звуки незрозумілі. Пішла дивитися кого там принесло. Чоловік з дивним обличчям тупцює і дівчина з білим волоссям роззувається, тут же дві сумки спортивні стоять і сумочка з ноутбуком.
У моїй голові заворушилося дуже нехороші думки. Ось прям огидні думки і підозри. Невже далека родичка прибула?
Всі мої підозри підтвердилися. Це до нас «на пару днів» приїхала племінниця чоловіка, дочка тітки Іри. Приїхала влаштовуватися на роботу. Виявляється там немає роботи (що то мені в це мало віриться).
Я не втерпіла і запитала чому ж не повідомили про приїзд?
Племінницю чоловіка звуть Наталя і мабуть вона трохи дивна, тому як просто сказала, що якщо б її мама нам зателефонувала і попросила дозволу у нас пожити трохи, то ми б знайшли сотню причин для відмови, а так приїхала несподівано і ми не зможемо її вигнати на вулицю!
І посміхаючись, запитала, – ви ж не виженете мене? Правда? А то мені не куди йти.
Я слухала її і вухам своїм не вірила, то чи дівчина і в прям дурна, чи то через чур хитра і прикидається наївною.
У нас двокімнатна квартира, але спальних місць тільки – одне. Це наш з чоловіком диван. У другій кімнаті є меблі-шафа книжкова, стіл комп’ютерний, крісло крутиться, шафа з одягом, металевий стелаж з акваріумами, тумбочка з величезним фікусом (мій улюблений цветик), але ні ліжка, ні дивана там немає.
Я привела Наталю в цю кімнату і сказала, що вона тут ночуватиме і може скласти свої речі в тумбочку під фікусом. Вона озирнулася і запитала на чому спати буде?
Я відповіла, що спати вона буде на підлозі і я дам її пару ковдр замість матраца, плед і подушки. Мабуть їй ця перспектива не сподобалася, вона розгубилася і запитала коли ми купимо їй ліжко? Починається !!!
Вона що? Вирішила що ми її на своє забезпечення візьмемо? Я постаралася не видати своїх емоцій і дуже спокійно і твердо відповіла їй, що ніколи ми не купимо їй ліжко, адже вона у нас ненадовго зупинилася. Я спеціально зробила наголос на слово «ненадовго»!
Наталя промовчала і почала розпаковувати речі. Потім я запропонувала їй чай з гречаними млинцями, вона відмовилася і пішла спати.
Чоловік обіцяв зателефонувати тітці і прояснити ситуацію, він як і я був не в захваті від гостей! Гаразд, ранок вечора мудріший! Подивимося що буде далі.
