“Ніхто не прийде та не врятує. Ти завжди будеш сама за себе.” Варто усвідомити кожному!
Слухай , моя маленька дівчинко, давай я тобі розповім найголовніші моменти. Грунт виб’є, але ти будеш готова.
1. Ніхто не прийде та не врятує. Ти завжди будеш сама за себе. Це страшнувато, але терпимо. Набагато спокійніше нікого не чекати і малювати план порятунку від руки, ніж чекати і недочекатися. Вчись плавати сама, рятувальний круг можуть і не кинути. Такі справи.
2. Ти помилишся кілька разів, до розбитого вщент Всесвіту, перш ніж навчишся світитися по-справжньому. Або не навчишся – тут залежить від сили характеру. Але якщо перебореш – станеш чудовою, а якщо залишиш усе, як є – станеш пересічною. Вибирай, кожному своє.
3. Люди можуть усе – і найчастіше, це про погане, нажаль. Просто пам’ятай, що від зізнань під ліхтарем до зради одна квола та недорозвинена сила волі. Якщо тобі зробили боляче – навчи себе шкодувати того, хто зробив. Він жалюгідний і не знає, що творить.
4. Ти вільна обирати. Сліпої Долі немає, накресленого немає, зате є лінь, пофігізм, надія на те, що тебе хтось кудись забере, скидання відповідальності. Хочеш бути кимось – ставай і не вигадуй собі відмазок. А не хочеш – не бентеж інших скаргами на злу долю.
5. Кохання – це не є боляче. Але і не є сенс життя. Чоловік – , якщо він хороший, це підтримка. Якщо навпаки, то краще нехай його не буде, інакше ні приємностей, ні допомоги, ні самореалізації тобі не бачити – всі ресурси віддаватимеш йому, щоб стосунки хоча б на трієчку витягували. Любов треба усвідомити, прийняти та звести з неї будинок. Ти хочеш, щоб у будинку були скандали та сльози? Думаю – навряд …Тоді тобі потрібен той , хто бачить її так само, як і ти.
Помилок не буває. Але, не усі люди – люди…
Ось це і все , моя мила МаленькаДівчинко….
А…і ще одне – усміхайся , живи , прощай і прощайся.
твої Небесні Ангели
