– Ну почекай, вони ж разом не живуть ще офіційно? Тому, може, він і не вкладається поки?
В черзі в магазині дві подруги почали розмову .
-Наталка з своїм кавалером 4 рокизустрічається, один у одного ночують періодично. Але він зовсім не вкладається ні в ці відносини, ні в неї… Уявляєш, на Новий рік – дитячий цукерковий набір подарував, а на день народження, ти тільки не падай – сковорідку… От як можна терпіти таке?
– Слухай, ну може хлопець просто не вміє подарунки вибирати! – намагалася заспокоїти її подруга. – Чоловіки багато цим грішать.
– Та при чому тут подарунки! Він взагалі добре влаштувався, грошей не витрачає ні на що. Ну може торт до чаю купити в день зарплати, наприклад. Так сам на три чверті його і зжере… Увечері, коли до Наталі їде, може хліба або сметани на її прохання в магазині захопити – але це ж смішно! З неї, значить, вечеря, м’ясо, фрукти, та ще й прибирання з цим, а з нього – хліб. Хіба це правильно?
– Ну … Може, у нього з грошима тимчасові труднощі?
– Навряд чи. Звідки? Працює, зарплату отримує. Просто не вважає за потрібне витрачатися, ось і все. Ніяких подарунків і знаків уваги. Так, пару раз дитині її шоколадки привозив, але теж не розорився. Наталя його своїм сином абсолютно не напружує, в ті дні, коли зустрічаються, вона дитину до матері своєї відправляє, як правило… Вже не кажучи про те, що квартира наймана у неї, міг би допомогти оплачувати. Яке там! .. Але ж одружитися планують …
– Ну почекай, вони ж разом не живуть ще офіційно? Просто зустрічаються. Тому, може, він і не вкладається в господарство поки? Зараз ще він їй ніхто. Ось одружується, і все буде по-іншому. Вони це питання обговорювали взагалі? Наталя сама-то що говорить?
– Вона дивна взагалі! Каже, мені від нього нічого не потрібно! Що приніс до столу – то й добре, а нічого не приніс – і не страшно! Я, мовляв, сама працюю, у мене все є, грошей вистачає, рахувати, хто скільки шматків з’їв, я не буду. Це принизливо! Так і сказала, уявляєш? .. А мені от здається, принизливо інше – терпіти такого нахлібника. Тьху!
Як вважаєте, ця Наталя – звичайна нещасна тітка, щосили вчепилася в поганенького, але мужичка?
А може бути, навпаки, сильна, незалежна жінка?
Позиція «що приніс / подарував, то й добре, мені нічого не треба, я сама працюю» – дійсно правильна і гідна поваги? Або все ж це показник заниженої самооцінки і боязнь втратити хоч такі відносини? Поважаюча себе дівчина так поводитися не повинна. І те, що вона працює і ні в чому не має потреби, тут ні при чому.
