Олена потрапила до вже готової сім’ї, вийшовши заміж за Євгена, у якого вже була дитина, Таня. Спочатку у них все було добре, поки не сталося страшне.
Олена потрапила до вже готової сім’ї, вийшовши заміж за Євгена, у якого вже була дитина, Таня. Незважаючи на погане здоров’я попередньої дружини, що привело до її передчасної смерті після народження дитини, Олена та Євген, які мали давню знайому з їхнього села, побудували спільне життя.
Їхнє коріння було глибоким, а візити матері Євгена з села зі співчуттям і провізією контрастували з міським життям, яке вони обрали. Незважаючи на труднощі, їх зв’язок здавався зумовленим, пов’язаним загальною історією та взаємною турботою.
Однак життя піднесло їм свій удар. Втративши бабусю, Олена зіткнулася з сімейним тиском та очікуваннями, а спадок квартири викликав переполох серед родичів. Проте мати підтримувала її, розпитуючи про Євгена та майбутнє. Їхні стосунки привели до весілля, і Олена стала матір’ю, доглядаючи одночасно Таню.
Сім’я зростала в коханні, не звертаючи уваги на зовнішні судження, зосередившись на своїй єдності та щасті. Трагедія, непередбачуваний відхід Євгена, порушила їхній спокій. Він пішов до іншої жінки, бажаючи забрати з собою Таню, зруйнувавши їхнє життя.
Незважаючи на заперечення Олени та сльози дівчаток, Таню відірвали від люблячої мачухи, залучивши до зовсім іншого життя та поганого поводження з боку скривдженої мачухи.
Настали місяці розлуки і душевного болю, поки туга Тані по справжньому будинку з Оленою не стала незаперечною. Долаючи юридичні та емоційні перешкоди, Олена повернула Таню собі, відновивши мир у їхній родині.
Минули роки, обидві дівчинки подорослішали, їхній зв’язок не переривався, і вони стали цінувати свою матір понад усе. Євген, тепер уже далекий і затьмарений життєвими негараздами, знаходив втіху тільки в тому, що його стару матір прийняли в селі. Його життя, сповнене жалю і роздумів, залишилося на периферії сім’ї, яка колись у нього була, і стала яскравим нагадуванням про його вибір та наслідки.
