Останньою краплею стало те, що він підняв руку, я втомилася це терпіти. Я прийняла остаточне рішення, тепер моє життя змінюється на краще

Ми з Вовою всього добивалися самі, хороших умов життя, фізично легкої роботи і гарної зарплати.

Пройшло декілька років, я зовсім не змінилась з того часу, крім того, що стала більш витриваліша та сильна.

Але Володимир не залишився собою.

В нашій компанії йому дали підвищення, тепер він головний керуючий відділом кадрів.

Він бере людей на роботу, чи вирішує з іншими що можна звільнити.

Звісно зарплата вища, але така ж сама висока ціна за цю посаду.

Він став дратівливим, не розрізняє де не варто керувати.

Вдома я постійно вислуховую претензії в свій бік, що не так готую та прибираю.

Сперечатись тут без сенсу. Проте на роботі ми зразкова сім’я, всі захоплюються нашими стосунками.

Вдома ж я відчуваю себе в небезпеці. Останньою краплею стало те, що він підняв руку, я втомилася це терпіти.

Зібрала речі і переїхала на власну квартиру, де тиша та спокій.

З роботи звільнилась, подала своє резюме.

Вже цього тижня вдалося пройти співбесіду, тут і зарплата і посада кращі.

Вова намагався помиритись, казав що зміниться, але якщо він дозволив собі таке раз, то в подальному по-іншому не буде.

Я прийняла остаточне рішення, тепер моє життя змінюється на краще.

Автор: Настя, передрук заборонено.