Отак, через свою дурість, я залишився без сім’ї.
З Олесею ми зустрічалися ще зі школи. Ми були гарною парою, кохали один одного. Коли ми вчилися в інституті, дівчина сказала мені, що ми скоро станемо батьками. Я був дуже щасливий і вже через місяць часу ми розписалися. Після весілля ми стали жити з моїми батьками, так як окремого житла у нас не було.
Згодом у нас появилася чудова донечка – Вікторія. Тоді ми вирішили взяти іпотеку, і переїхали жити окремо від батьків. Жили ми в злагоді, і через 3 роки, ми вдруге стали батьками.
Діти росли. І все більше ставала очевидною їх несхожість зі мною. У них не було ні моєї зовнішності, ні характеру. Та й на дружину вони не були похожі. Особливо Олежик. У той момент я захотів перевірити, чи це точно мої діти.
З моєї сторони таке робити за спиною дружини, дуже низько та підло, але я повинен був бути впевнений, що виховую своїх дітей. Коли я забрав результати, то аж видихнув, адже діти були мої.
Я нікому не розказував про свій вчинок, а документи заховав, щоб ніхто не знайшов, але даремно я це зробив, треба було, мені їх просто викинути.
Через деякий час дружина прибирала у квартирі, і знайшла ці результати. Ох, і скандал тоді був. Я розумію, що не правильно поступив. Олеся відразу подала на розлучення, і навіть слухати мене не хотіла. Тепер я живу сам, плачу аліменти дітям. Отак, через свою дурість, я залишився без сім’ї.
