Після невдалої спроби жити з молодою дівчиною, чоловік вирішив повернутися в сім’ю. Кілька днів він чекав дружину біля під’їзду і нарешті дочекався. Під’їхала іномарка..

Захотів повернутися, але пізно…

Чоловік пішов з сім’ї не озираючись, забувши про щасливі спільні роки сімейного життя і улюблену дочку. З того часу минуло три роки. За матеріалами

Дружина плакала, благала схаменутися, обіцяла все пробачити, аби той тільки залишився. Але він мовчки грюкнув дверима і пішов. Мабуть недарма вважається, що любов живе 3 роки.

Пішов до молоденької дівчини, з якою познайомився в інтернеті. Все почалося з простого листування в соціальних мережах, він навіть і не думав заводити інтрижку, та мабуть доля без дозволу розпоряджається так, як їй до вподоби.

Вони стали зустрічатися спочатку як друзі, потім вже не могли управляти своїми емоціями, які захлеснули їх, подібно океанському шторму. Здавалося, життя знову заграло яскравими фарбами, адже йому всього 46 років і він хоче насолоджуватися життям, заново переживати закоханість.

Розпустив свій хвіст павича перед красивою, активною і головне, закоханою в нього, дівчиною.

Дні йшли, вони насолоджувалися один одним і вже не уявляли, що колись було інакше. Спочатку вони потайки зустрічалися, потім вже не стали приховувати своїх почуттів, та напевно вже і як не намагайся, а очі за тебе все скажуть.

Нова спалахнула любов живила його, йому хотілося для неї гори звернути. Навіть знайомі помічали, що він змінився і навіть якось помолодшав.

Тільки щастя не може тривати нескінченно. На зміну цій солодкій ейфорії прийшов побут, який потягнув за собою купу проблем і «нова сім’я» стала поступово котитися в прірву. Та мила дівчинка, яка ніколи навіть не сперечалася з ним, стала чіплятися по дрібницях, він у відповідь огризався.

Він став по-трохи попивати, а вона мовчки фарбувалася, наряджалася та йшла вечорами з дому. Молодість бере своє,.

Приходила за північ і на його питання навіть не намагалася якось виправдатися, просто відмовчувалася. Далі – більше: стала взагалі на ніч йти, він їй телефонував по 20 разів за ніч, не спав, а вона навіть слухавку не брала.

Ось тоді і прийшов його час згадати свою дружину і улюблену дочку. Він занудьгував по тому розміреному, спокійному життю, яке було у нього в сім’ї. Ночами лежав, дивився в стелю і згадував ті безтурботні часи, які залишилися позаду.

Ну чого йому не вистачало? Будинок повна чаша, дружина красуня, дочка розумниця. Ні … півень в одне місце клюнув, захотілося нових вражень. А як він скучив за донечкою, адже він так рідко їй дзвонив, щоб поговорити.

Переживав, що дочка з часом взагалі віддалиться і перестане потребувати тата, але хіба це було головним, коли він нібито закохався.

Кілька днів він вартував її біля під’їзду і нарешті дочекався. Поки він в нерішучості переминався з ноги на ногу, під’їхала машина і раптом в неї прошмигнула його дружина і обдарувала господаря іномарки довгим поцілунком. Він стояв немов приголомшений .. Такого приниження він ніколи не відчував.

Машина завелася і вони поїхали кудись геть. Веселі та щасливі. А він стояв і благав Бога, зробити хоч що-небудь, щоб він не відчував того болю, який зараз відчуває.

В цю хвилину він згадав її очі, коли благала його залишитися. Згадав її сльози, що текли не перестаючи по її оксамитовим щічках. Все це стояло тепер перед його очима і він все віддав би зараз, щоб повернутися в той день.

А тепер вони помінялися місцями – їй добре, а він – у розбитого корита. Ось вона – кара. Ця думка пронизала його серце.

Минув тиждень, поки він оговтався і вирішив зателефонувати дружині. Він твердо вирішив, що зробить все що завгодно, аби вона тільки змилувалася над ним і пробачила.

Він майже плакав, благав повернутися, обіцяв, що зверне гори заради неї з дочкою, обіцяв, що подарує їй синочка, адже вона давно цього хотіла. Але вона мовчки вислухала його, поки він виговорився. А потім запитала:

-Все? Ти все сказав? І просто у відповідь голосно розсміялася.

Коли він спробував щось їй сказати, вона коротко відрізала:

-Я щаслива зараз, як ніколи і ні з ким до цієї хвилини. І я не збираюся нічого міняти. Прощай.

Він ще робив потім дві спроби до примирення, Намагався налагодити мости через дочку, переконував її умовити маму повернутися до нього, але схоже вже і доньці він особливо не потрібен був. Вона досить холодно з ним розмовляла, навіть від подарунків відмовлялася.

Ось так доля посміялася над ним. Мав все, і втратив.