Працюючи і навчаючись у столиці, Христина постійно виконувала прохання своєї матері. Але після одного випадку дівчина вирішила прикрити цю “благодійність”.
Христина почала працювати після розлучення батьків: її мати звільнили, залишивши їх у скрутному фінансовому становищі. У підлітковому віці Христина бралася за будь-яку підробітку, щоб прогодувати себе і свою матір – Антоніну Сергіївну. Після закінчення школи вона переїхала до столиці, щоб вступити до університету, одночасно працюючи і відправляючи гроші матері.
Навіть влаштувавшись на гарну роботу після закінчення університету, Христина продовжувала підтримувати матір, часто привозили їй дорогі подарунки. Проте з часом Тоня почала користуватися щедрістю дочки, просячи у неї більш дорогі речі і залучаючи до прохань про подарунки іншим родичам.
Спочатку Христина виконувала ці прохання, але потім вимоги стали непосильними. Тітка попросила дорогі джинси, а коли Христина назвала ціну, тітка звинуватила її в скупості. Тоня також тиснула на Христину, натякаючи, що та повинна оплачувати витрати племінника. Зрештою, Тоня попросила доньку купити для неї соковижималку, що Христина і зробила, але була в підсумку розкритикована за те, що купила не ту модель.
Незабаром Тоня стала емоційно маніпулювати Христною, щоб та пообіцяла щомісяця надсилати їй гроші, незважаючи на свої фінансові труднощі. Христина погодилася висилати по 10 тисяч щомісяця, але ясно дала зрозуміти, що більше не зможе купувати подарунки.
Як би там не було, Антоніна швидко забула про свою обіцянку не просити більше подарунків і знову стала надсилати вимоги на необхідні їй предмети. Остаточно втомившись від постійних вимог і емоційних маніпуляцій, Христина вирішила припинити фінансову підтримку матері.
Тоня відреагувала на це з гнівом і докором, натякаючи, що їх відносини тепер залежать від фінансової підтримки Христини. Але дівчина була вже сита по горло…
