Прочuтайте! Мудра притча про телефон!

Одного разу Господь Ісус Христос подарував чоловікові телефон і сказав: “Як будеш мати радість, подзвони, щоб і Я потішився з тобою, як будеш мати смуток не соромся звертайся, Я розділю твій смуток з тобою, дам тобі пораду, потішу тебе. Коли просто захочеш поговорити, подзвони і поговори зі Мною…”

Чоловік дуже втішився телефоном, адже він був абсолютно новий, унікальний, не схожий ні на який інший, а головне в ньому був записаний лише один, але дуже дорогий контакт, контакт до Господа Ісуса…

Йшли роки, телефон швидко наповнився безліччю програм. Часто ці програми не мали ніякої користі, але такі програми мали друзі і чоловікові, якось було соромно, маючи такий телефон не мати програми, яка там є в когось, та і пам’ять телефона дозволяла завантажувати і завантажувати… Він не хотів відрізнятись від друзів, бути “білою вороною”.

Заставка також була змінена, замість вигляду чудового Едемського саду, там тепер красувалась новенька машина, котра навіть ще не зійшла з конвеєра і великими буквами було написано “Ти ціль мого життя!”

Так йшли роки. Чоловік користувався телефоном постійно, робив фото, знімав відео, вів свої канали, блоги, мав безліч підписників у соцмережах…

Часто шукаючи номер, когось знайомого прогортував і зупиняючись на номері Господа Ісуса Христа на його обличчі з’являлась посмішка: “В мене є номер до самого Бога…” Та він щоразу шукав не цей номер.

Були в житті хвилини радості і він швиденько, прогортуючи цей найдорожчий запис в телефонній книжці, телефонував комусь, щоб поділитись своєю радістю. Коли випадали хвилини переживань, в нього на цей випадок також був товариш, котрий міг його вислухати, а якщо не той, то інший, або ще інший, який якось його зрозуміє і щось та й порадить. Коли чоловіку хотілось з кимось просто поговорити, він заходив на свою сторінку і починав писати блог, або включав камеру і записував відео…

Одного разу випала чоловіку нагода, шанс, укласти вигідну угоду. Ось він вже відчуваючи свою частку із вигоди, готується підписати контракт, аж раптом задзвонив телефон… Чоловік неохоче потягнувся до нього: “Ну хто там в такий не підходящий момент?” На телефоні дзвонив Господь…Чоловік спочатку зніяковів, а потім згадавши про важливість своєї справи скинув дзвінок… Тільки він потягнувся до аркушу, як телефон знову задзвонив. Чоловік нервово скинув. Компаньйони почали переглядатись між собою, чи бува не передумав, але ж справа така вигідна, дасть стільки прибутку… Чоловік знову потягнувся ставити свій підпис, але телефон знову почав дзвонити.

Він поглянув і опанувавши себе натиснув автовідповідь “Я зараз зайнятий, перетелефоную пізніше”. Ще кілька секунд дивлячись, щоб пересвідчитись чи повідомлення відправлено, він поклав телефон біля себе, і зробивши широку посмішку взявся виводити свій підпис на аркуші. Договір укладено, стан ейфорії захопив усіх учасників, ну і звісно святкування, а як же без цього. Чоловік вийшов на вулицю і згадав про свою обіцянку, набрав номер про те почув голос: “Абонент зараз не може прийняти ваш дзвінок, перетелефонуйте пізніше”. Задовільнившись цією ситуацією, очистивши так би мовити власну совість, чоловік повернувся до святкування…

На ранок телефон задзвонив. Чоловік неохоче потягнувся до нього, оскільки вчорашнє святкування залишило слід у тілі і в думках, які було важко позбирати. Телефонував бухгалтер. Він повідомив, що їх компанія збанкрутувала і переходить у власність компаньйонів, з котрими вчора він так би мовити уклав “вигідну” угоду. В цій угоді був один пункт, який чоловік упустив, оскільки був засліплений сумою, яка жирним курсивом була прописана майже через увесь текст угоди.

Він сів на край постелі, тримаючи обома руками голову. Пробував збирати в думках залишки вчорашнього дня та марно. Та ось його осінило: “Я не дочитавсь, бо мене відволікали!” Він швидко вхопив телефон, та почав набирати номер. Номер був зайнятий. Чоловік скинув дзвінок , поспіхом схопивши розкиданий одяг, почав збиратись в надії, що поїде і зможе виправити ситуацію. Прийшла SMS “Абонент вже завершив свою розмову, ви можете йому перетелефонувати”, та чоловік вже знав куди їхати та що говорити… Кинув телефон у кишеню і поспіхом вибіг з будинку, сів у авто та рушив. Дорогою він тримав телефон і нервово на нього дивився звинувачуючи вчорашній дзвінок у всіх своїх сьогоднішніх негараздах. Раптом він не помітив крутого повороту і в мить авто злетіло у кювет…

Чоловік відкрив очі, він відчував, як по чолі стікає тепла кров. Поворухнутись було не в силу, все тіло боліло, він втрачав свідомість. Майнула думка: “Так у мене ж є Номер до Бога” він потягнувся до телефона, та телефон був розбитий ущент…

Телефон – це наша душа, чиста нова унікальна, вона має від самого свого початку єдиний і правильний контакт з своїм Творцем. Часто ми нашу душу наповнюємо різним непотребом, а особливо поповнюємо її гріхами.

Наш Найдорожчий Контакт в телефонній книзі поступово витісняють інші люди, часто недоброзичливі, які зводять нас із правильної дороги, створюючи нам в житті різні корисливі для себе ситуації.

А ми згадуємо про Бога тільки коли потрібно за щось дорікнути. Та ж Він нам дав Своє Слово, щоб ми не потрапили у пастки. Він постійно кличе нас до себе на розмову: “Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені…” Та, на жаль, ми засліплені вигодами цього світу, не розуміємо, що вартість цього всього наш контакт з Отцем та розбита душа.

Джерело