Прuтча про чотuрu свічкu – прочuтаєте за хвuлuну, а корuсна буде на все ваше жuття

Перша сказала:

— Я — Спокій … На жаль, люди не вміють мене зберігати. Думаю, мені не залишається нічого іншого, як згаснути!

І вогник цієї свічки згас.

Друга ледь чутно промовила:

— Я — Віра … На жаль, я нікому не потрібна. Люди не хочуть нічого слухати про мене, тому мені немає сенсу горіти далі.

Ледве вона замовкла, подув легкий вітерець і загасив свічку.

Третя свічка засмутилася:— Я — Любов … У мене більше немає сил підтримувати свій вогник. Люди не цінують мене і не розуміють. Вони ненавидять навіть тих, хто їх любить найбільше — своїх близьких, — сказала вона і згасла.

Раптом до кімнати зайшов дитина і, побачивши три згаслі свічки, злякано закричав:

— Що ви робите!? Ви повинні горіти — я боюся темряви! — плакав він.

Четверта свічка промовила:

— Не бійся і не плач! Поки я горю, завжди можна запалити і інші три свічки. Адже я — Надія.

Нехай вогонь Надії завжди горить у вашій душі!