Притча для тих, кому важко пробачати
Пoмирає жінка, і до неї приходить Смeрть. Жінка, побачивши Смeрть, посміхнулася і сказала, що готова.
– До чого ти готова? – запитала Смeрть.
– Я готова, щоб Бог забрав мене до себе в Рай! – відповіла жінка.
– А чому ти вирішила, що Бог тебе до себе візьме? – запитала Смeрть.
– Ну як же? Я стільки стрaждала, що заслужила спокій і любов Бога – відповіла жінка.
– Від чого саме ти стрaждала? – запитала Смeрть.
– Коли я була маленькою, мене завжди несправедливо карали батьки. Вони били мене, ставили в кут, кричали на мене, немов я зробила щось жaхливе. Коли я вчилася в школі мої однокласники знущалися наді мною і теж били і принижували. Коли я вийшла заміж, мій чоловік весь час пив і зраджував мені. Мої діти всю душу вимотали мені, а в підсумку навіть на мої похорони не прийшли.
Коли я працювала, мій начальник весь час кричав на мене, затримував зарплату залишав мене у вихідні, а потім взагалі звільнив, не заплативши мені. Сусіди пліткували про мене за моєю спиною, намовляли, ніби я гyляща жінка. А одного разу на мене напав грабіжник і вкрав мою сумку і згвaлтував мене.
– Ну а що ти зробила доброго у своєму житті? – запитала Смeрть.
– Я завжди була до всіх добра, ходила до церкви, молилася, про всіx дбала, тягнула все на собі. Я зазнала стільки бoлю від цього світу, як і Христос, що заслужила Рай …
– Ну добре … – відповіла Cмeрть – я тебе зрозуміла. Залишилася маленька формальність. Підписати один договір і прямо в Рай.
Смeрть простягнула їй листок з одним реченням, під яким потрібно було поставити галочку. Жінка подивилася на Смeрть і, немов її облили крижаною водою, сказала, що не може поставити галочку під цією пропозицією. На листку написано було: «Я прощаю всіх моїх кривдників і прошу вибачення у всіх, кого образила я».
– Чому ти не можеш пробачити їх всіх і попросити вибачення? – запитала Смeрть.
– Тому що вони не заслужили мого прощення, тому що, якщо я їх прощу, це означає, нічого і не було, це означає, вони не відповідатимуть за свої діяння. А мені просити вибачення неmae у кого … Я нікому нічого поганого не зробила!
– Ти впевнена в цьому? – запитала Смeрть.
– Абсолютно!
– Що ти відчуваєш до тих, хто тобі заподіяв стільки болю? – запитала Смeрть.
– Я відчуваю гнiв, злiсть, обрaзу! Це несправедливо, що я повинна забути і стерти з пам’яті те злo, що зробили по відношенню до мене люди!
– А що якщо ти їх пробачиш і перестанеш відчувати ці почуття? – запитала Смeрть.
Жінка на якийсь час задумалась і відповіла, що всередині настане порожнеча!
– Ти завжди відчувала цю порожнечу в серці, і ця порожнеча знецінювала тебе і твоє життя, а ті почуття, які ти відчуваєш, надають значимості твоєму життю. А тепер дай відповідь, чому ти відчуваєш порожнечу?
– Тому що я все життя думала, що ті, кого я любила, і ті, заради кого я жила, оцінять мене, а в підсумку вони розчарували мене. Я віддала своє життя чоловікові, дітям, батькам, друзям, а вони це не оцінили і виявилися невдячними!
– Перед тим як Бог попрощався зі своїм сином і відпустив його на землю, він мовив наостанок одну фразу, яка повинна була допомогти йому усвідомити життя в собі і себе в цьому житті …
– Яку? – запитала жінка.
– СВІТ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ!
– Що це означає?
– Ось і він не зрозумів, про що це йому сказав Бог … Це про те, що за все, що в твоєму житті відбувається, відповідальність несеш тільки ти! Страждати тобі або бути щасливою обираєш ти! Так поясни мені, хто саме тобі заподіяв стільки болю?
– Виходить я сама собі … – тремтячим голосом відповіла жінка.
– Так кого ти не можеш пробачити?
– Себе? – плаксивим голосом відповіла жінка.
– Пробачити себе – це значить визнати свою помилку! Пробачити себе – це значить прийняти свою недосконалість! Пробачити себе – це значить відкритися для самої себе! Ти заподіяла сама собі біль і вирішила, що в цьому винен весь світ, і вони не заслуговують твого вибачення … І ти хочеш, щоб Бог прийняв тебе з розпростертими обіймами ?!
Ти вирішила, що Бог схожий на м’якотілого старого, який відкриє двері для дyрнів і злісних страждальців ?! Ти думаєш, що він створив досконале місце для таких, як ти?
Ось коли створиш свій власний рай, де в першу чергу тобі, а потім і іншим, буде добре, ось тоді і постукаєш в двері небесної обителі, а поки Бог дав мені вказівки відправити тебе знову на землю, щоб ти навчилася створювати світ, в якому панує любов і турбота. А той, хто не може подбати про себе, живе в глибокій омані, що він може подбати про інших. Знаєш, як Бог карає жінку, яка себе вважає ідеальною матір’ю?
– Як? – запитала жінка.
– Він посилає їй дітей, чиї долі ламаються на її очах …
– Я зрозуміла … Я не змогла зробити свого чоловіка люблячим і відданим. Не змогла дітей виростити щасливими і успішними. Не змогла зберегти hjlbye, де були б мир і гармонія … У моєму світі всi страждали …
– Чому? – запитала Смeрть.
– Я хотіла, щоб всi мене жаліли і співчували .. Але ніхто так і не пожалів мене .. І я подумала, що Бог мене точно пожаліє і обійме!
– Запам’ятай, що найнебезпечніші люди на землі це ті, хто хоче викликати до себе жалість і співчуття .. Їх називають «жeртвами». Ваше найбільше невігластво полягає в тому, що ви думаєте, що Богу потрібна чиясь жeртва! Він ніколи не впустить в свою обитель того, хто крім болю і страждання нічого не пізнав, бо ця жeртва буде сіяти біль і страждання в його світі …!
Вирушай назад і навчися любити і піклуватися про себе, а потім і про тих, хто живе в твоєму світі. А для початку попроси у себе вибачення за невігластво і прости себе за це!
Жінка закрила очі і почала шлях заново, але тільки вже під іншим ім’ям і у інших батьків.
Автор: Костянтин Саркісян
