Притча про три мрії
Жив-був на світі один чоловік. І він дуже хотів, аби збулися його три мрії: мати гарну з великою зарплатою роботу, одружитися на красивій добрій дівчині й… стати відомим на увесь світ.
Протягом життя з ним відбувалося багато історій, але ми розповімо лише про три з них:
1. Зимовим холодним ранком юнак поспішав на співбесіду у відому компанію. До зустрічі залишалося 5 хвилин, а йому ще потрібно було пробігти один квартал. Раптом прямо перед ним послизнувся і впав літній чоловік. Наш герой подивився на чоловіка, вирішив, що він п’яний і, не подавши руки, побіг далі. На щастя, він встиг на співбесіду вчасно. На жаль, на роботу, про яку він так мріяв, його не взяли.
2. Літнім теплим вечором чоловік прогулювався містом. Помітивши трупу вуличних артистів, він зупинився, щоб насолодитися виставою. Глядачів було небагато, але п’єса була веселою і захоплюючою. Після закінчення вистави почулися оплески і люди почали розходитися. Наш герой теж повернув було назад, але хтось несміливо доторкнувся до його плеча. Це була головна героїня п’єси, бабуся-клоунесса. Вона стала розпитувати його про те, чи сподобався йому спектакль і чи задоволений він акторами. Але чоловік не захотів вести бесіду і, гидливо відвернувшись, пішов додому.
3. Одного осіннього дощового вечора, чоловік, після дня народження у товариша, поспішав додому. День видався важким, тому він мріяв якнайшвидше прийняти ванну і заснути в теплій постелі. Раптом він почув чиєсь приглушене ридання. Це плакала жінка. Вона сиділа на лавочці біля будинку нашого героя. Вона була одна, без парасольки, і тільки капюшон легкої курточки рятував її від холодного дощу. Помітивши нашого героя, вона звернулася до нього за допомогою. У неї сталося щось в сім’ї і їй дуже хотілося поговорити з кимось по душам. Чоловік задумався, перед його поглядом постали ванна і ліжко, він пробурмотів, що дуже зайнятий і поспішив у під’їзд.
Чоловік прожив нещасливе життя.
Потрапивши на небеса, чоловік зустрів свого ангела-хранителя.
– Ти знаєш, я прожив зовсім нещасне й нікчемне життя. У мене були три мрії, але жодна з них не збулася. Як шкода…
– Хм… Друже мій, я зробив все можливе, щоб усі твої мрії втілилися в життя, але для цього тобі було потрібно всього лише раз подати руку, відкрити очі і зігріти серце.
– Ти про що?
– Пам’ятаєш людину, яка впала на слизькій зимовій дорозі? Я зараз покажу тобі цю картину… Той чоловік був генеральним директором фірми, в яку ти так хотів потрапити. Тебе чекала карколомна кар’єра. Все, що від тебе було потрібно – подати руку.
– Пам’ятаєш стару клоунессу, яка після вуличної вистави підійшла до тебе з питаннями? Це була юна красуня-актриса, яка закохалася в тебе з першого погляду. Вас чекало щасливе майбутнє, діти, незгасна любов. Все, що від тебе було потрібно – відкрити очі.
– Пам’ятаєш жінку, яка плакала біля твого під’їзду? Був дощовий вечір, вона наскрізь промокла від дощу і сліз… Це була відома письменниця. Вона переживала сімейну кризу і їй дуже потрібна була душевна підтримка. Якби ти їй допоміг, вислухав і втішив, вона написала б книгу, в якій розповіла б про цей випадок. Книга прославилася б на весь світ і ти разом з нею, тому, що на першій сторінці автор вказала б ім’я того, хто став музою цього твору. Все, що від тебе було потрібно – лише невелика іскра твого серця. Ти був неуважний, друже мій.
Чоловік зітхнув і пішов по місячній доріжці у зоряну далечінь…
Мораль: нам потрібно не тільки вміти виражати свої мрії, але й старатися почути голос Святого Духа, аби виконати Божу волю.
