Притча про цвяхи виховання
У чоловіка був один єдиний син. Але він був зовсім відбився від рук і батько ніяк не міг на нього вплинути.
Випробувавши всі методи, які могли б якось вплинути на сина та змінити його , батько придумав от що: одразу біля будинку вкопав дерев′яний стовп і після кожного поганого вчинку сина забивав у цей стовп один цвях.
Час ішов, на стовпі з′являлося все більше цвяхів. І от настав той час, коли на стовпі зовсім не залишилось живого місця – весь він був утиканий цвяхами.
І ця картина дуже вразила сина і його уяву. Він почав замислюватися над своїм життям.
Далі, батько, за кожен добрий вчинок сина витягував по одному цвяху зі стовпа.
І от пройшов час , і нарешті зі стовпа витягнувся останній цвях. Але син зовсім не радів, на нього цей стовп справив зовсім неочікуване для батька враження : він почав сильно плакати.
Батько здивовано запитав сина, чому ж він плаче? Адже цвяхів на стовпі вже не було.
На що син дуже розумно відповів: ” – Цвяхів то немає – а от дірки залишились!”
