Раджу nрочитати і задумайтись! Повчальна притча про людський страх.
Страх – це невидима стіна для людини. Він є великою перешкодою в нашому житті. Людина, яка перебуває в страху, не вміє радіти життю і насолоджуватися ним, не вміє любити, стає замкнутою і самотньою.
Єдиною допомогою для людини у цій ситуації є Господь, адже Він ішов до всіх, не маючи страху, мав тільки ЛЮБОВ. Її ніс туди, де її потребували.
Притча про страх
Жив чоловік, який всього боявся. Він боявся темряви, павуків, злих людей. І незабаром зі страху взагалі перестав виходити з дому. Одного разу проходив повз його будинок мандрівник і чоловік впустив його на нічліг, і розповів про свою біду. Мандрівник йому й каже:
– Є страх, якого боятися не потрібно, і якщо ти його пізнаєш, то ніякий вже страх тебе не злякає. Іди, шукай його. А як страшно тобі стане, так ти відразу молитися починай. І хай береже тебе Бог.
І пішов чоловік шукати страх, якого не потрібно боятися, хоча і було йому дуже страшно. Він йшов через холодні гори, темні ліси. Йшов уздовж глибоких річок, по берегах солоних морів.
Коли йому ставало страшно до неможливого, він починав молитися Богу, і страхи відступали. Так обійшов він всю землю і зрозумів, що боятися по-справжньому потрібно тільки одного: залишитись без Бога. Недарма кажуть: хто пізнав страх Божий – нічого не боїться.
