Шоста ранку. Сплю, нікого не чіпаю. Дзвонить телефон: — Доброго ранку! Я k0ханка вашого чоловіка. Ми разом уже більше року. Він з вами не має щастя. Відпустіть його, майте хоч краплю гордості
Шоста ранку. Сплю, нікого не чіпаю. Дзвонить телефон:
— Доброго ранку! Я k0ханка вашого чоловіка. Ми разом уже більше року. Він з вами не має щастя. Відпустіть його, майте хоч краплю гордості.
Не можу передати, що саме в ці хвилини коїлось в моїй душі.
— Це ти Діано? – питаю – Ми ж усе владнали. Я не проти, зустрічайтесь далі. Кладу слухавку, тобі ж уже пояснили – ми не розлучимось. Він житиме в сім’ї.
Дівчина на тому кінці трохи помовчала:
— Яка Діана? Мене Лесею звуть. У нього що ще хтось крім нас двох є?
— Леся! Хм. А, як же Арінка. Він нас вчора познайомив. Ти напевне новенька і не все знаєш.
— Яка Аріна? Він лиш мене кохає. Не прощу. Що ви збираєтесь з усім оцим робити.
— Ну я збираюсь і далі виховувати наших чотирьох дітей і очікувати на появу п’ятого.
Моя співрозмовниця щось пролепетала і відключила зв’язок.
Я солодко потягнулась і повернулась на інший бік. Здається, щойно я врятувала чиюсь родину.
Взагалі, я не заміжня і дітей не маю. Просто я дуже не люблю коли мене будять ні світ ні зоря дзвінками з незнайомих номерів.
