Спланував поїздку в село. Хотів наречену познайомити з батьками, та її реакція мене здивувала

До Києва я приїхав ще 14 років тому. Вступив в університет, навчався, знайшов роботу. Так тут і залишився. Все-таки перспектив ту більше, ніж у селі.

Раніше я жив у гуртожитку, потім орендував квартиру, а зараз придбав власну.

Пів року тому я зробив пропозицію своїй дівчині Наді. Вона переїхала до мене і тепер ми живемо разом. Почали організацію весілля.

Цього року я вирішив взяти відпустку на зимові свята і податися до батьків у село. Я вже рік їх не бачив… Та й заодно познайомив би з майбутньою невісткою. Для мене важливо отримати їхнє благословення.

Про приїзд маму повідомив завчасно. Вона нас чекала, почала готуватись. Я планував приїхати на Святу вечерю. Надю повідомив завчасно, щоб вона теж на роботі домовилась. Все було добре, та в останній момент, коли квитки на потяг були куплені, валізи зібрані – Надя відмовилась їхати.

Скаржилась на погане самопочуття, щось за роботу говорила. Та я зрозумів причина одна – вона не хоче. Я спитав її напряму:

– Так, я і справді не хочу. Мене не тішить перспектива сидіти цілий тиждень у селі з твоєю мамою. Тим паче туалет на вулиці, а воду з криниці носити… Я не хочу цього, пробач, але я не поїду.

Я не змушував. Поїхав в село сам. Мамі правди не сказав. Пояснив, що Надя не змогла приїхати через роботу. Вона, звісно, засмутилась, бо ж готувалась до її приїзду. Хоч це було і непросто, адже за продуктами треба було їхати на ринок. На автобусі, бо машини у батьків немає. Від зупинки нести пакети в руках. А йти ще 2 кілометри. Мені було шкода її старань.

До колодязя і направду потрібно було ходити. Туди-сюди по декілька разів. Та мама не жаліється, вона звикла до такого життя і не бачить у цьому проблеми.

Я пробув у неї тиждень, як і планував. Коли прощався дав їй грошей.

– Це на проведення водопостачання до хати. Вам давно вже це потрібно було зробити. Навіть не здумай відмовлятись, я знаю, це полегшить твоє життя..

Мама розплакалась, обійняла мене, почала дякувати.

Ці гроші я відкладав на подарунок Наді. Та подумав, що це зачекає. Та й взагалі, я тепер невпевнений, що вона та дівчина, яка мені потрібна…

Як ви думаєте, чи варто чоловіку одружуватись з такою дівчиною?

Напишіть нам в коментарях