Стас зробив мені пропозицію після того, як він дізнався, що у мене є квартира. Тепер я не знаю, що мені робити. Думати, де нам жити, це – обов’язок чоловіка

Скоро у мене має бути весілля, але я і досі не впевнена, чи я прийняла правильне рішення. Ми з нареченим плануємо одружитися, мені 26, йому 30. Я живу з мамою, але у мене є квартира, яка мені дісталася від бабусі. Я її здаю. Працюю вчителем в школі і беру репетиторство, на життя мені вистачає, я дозволяю собі подорожі, купила машину. Мій наречений іногородній, живе на орендованій квартирі.

Після того, як ми з ним подали заяву в РАЦС, я дізналася, що він планує, що ми з ним будемо жити в моїй квартирі! Але це мені не вигідно, так як я втрачу левову частку свого доходу! Зарплата у нього невелика і він не зможе компенсувати мені втрачені гроші.

Тепер я не знаю, що мені робити. Навіщо потрібне таке заміжжя, яке погіршує якість мого життя? Хоча подруги мені радять виходити за нього заміж, щоб не кувати потім на самоті і не шкодувати.

Найнеприємніше для мене в цій ситуації – це те, що мій наречений повів себе не по-чоловічому! Він не став вирішувати питання житла серйозно, а заздалегідь вирішив піти легким шляхом. Але існує маса інших варіантів для нас.

Міг би покликати мене до себе, на знімну квартиру. Або я згодна поїхати з ним в його рідне місто і жити там, якщо у нього вийде там нормально заробляти. Він міг би піти на держслужбу і отримати службове житло, або ми разом могли б з ним взяти квартиру в кредит.

Але ні. Замість усього цього він вибрав найлегший для себе варіант, і незручний для мене. Для мене принизливо привести його до себе в квартиру або знімати з ним навпіл, немов з подружкою, а він цього не розуміє. Я все-таки згодна бути дружиною, а не сусідкою і безкоштовною покоївкою.

І взагалі, чому я повинна думати, де нам жити? Це – обов’язок чоловіка. І не тільки думати, але і забезпечити. А якщо знімати з ним навпіл квартиру, то це теж я повинна буду витрачати свої гроші, воно мені треба? Мені є, де жити.

Трохи докладніше про наші відносини. Разом вже рік, заручені пів року. Про квартиру він дізнався випадково, коли мені надзвонювали ріелтори, і я згадала про неї. Це було приблизно через 3-4 місяці, як ми почали зустрічатися. Пропозицію зробив через пів року, тобто він уже знав на той час про мою квартиру.

Інколи ми з Стасом ходимо в кіно чи в кафе. Платить завжди він, але при цьому наголошує, що залишиться завтра без обіду, але він готовий на все заради коханої жінки, поглядаючи на мене, а я принципово навіть не дістаю гаманець. Звичайно, він жартує, але якийсь неприємний дзвіночок в цьому є.

У світлі нових перспектив він мрійливо розповідає мені, як ми з ним відмінно заживемо: тепер він буде возити мене на курорти, закордон, оскільки не треба буде платини за знімання житла. А мені то що? Я і так за свої їжджу відпочивати. А він тепер націлився на закордонний відпочинок, машину хоче купити, поїсти смачно любить.

Мені все-таки здається, що він зі мною не заради квартири, а тому що любить мене, і вибрав він мене, я йому сподобалася, говорить, не зустрічав раніше таких, як я. Просто, коли про квартиру дізнався, зрадів, що легше буде.

Та все ж в душі у мене поселилася якась тривога, а якщо Стас і справді одружується зі мною лише заради квартири?