Сваха гадає, що мій город – це безкоштовний базар, де можна все брати і нічого не платити
Так сталося, що моя сваха – це сусідка Ольга, живе буквально через 4 хати на паралельній вулиці. Мій син довго бігав за Ангеліною, запрошував на побачення, дарував подарунки. Вже після 11 класу влаштувався у сусіднє село майстром на літні канікули, аби кохану відвезти на море.
І невісточка з дуже багатої родини. Сват Василь Михайлович працює закордоном вже років 15 точно, приводить до села величезні гроші. А сваха, Ольга, продає одяг, має два магазинчики у місті. У них велика, двоповерхова хата, тераса, басейн під накриттям, гараж на 2 машини. Багаті люди, що тут скажеш.
Після весілля молодята поїхали жити до сватів. Адже Ангеліна не хотіла прощатися з рідним домом.
І от у мене нема ніяких претензій до невістки. Дівчина хороша, працьовита, розумна. Встигає і на роботі попрацювати, і вдома їсти приготувати. А які дітки виховані та чемні, просто янголятка. Старша донечка відмінниця, йде на золоту медаль.
Але от поведінка свахи мене дуже турбує. Навіть дратує, я б так сказала.
Хоча мені 60, але я далі працюю на городі. Зранку можу і бур’яни зібрати, осадити нові квіти для клумби, полити всі деревця, навести лад у теплицях. Город у мене великий, там декілька рядів моркви, цибульки, огірків, помідори, горошок. І так вздовж ще кущі ожини, малини, смородини, лохини. Самі розумієте, що роботи біля городу завжди багато.
Якось я віддала невістці відерце помідорі та огірків з грядки. А наступного дня до мене прийшла сваха:
– Ганнусю, ну такі смачні помідори, що просто словами не передати. Не маєш ще часом відерце?
Я віддала свасі помідори, ще у пакетик зібрала малину та ожину. І от після такого сваха почала частенько до мене заходити на город. Покійний чоловік поставив якраз на початку грядки хвірточку, аби одразу з вулиці заходити на город. І у неділю я йду з церкви, бачу, що дверцята не закриті. А між грядками сваха ходить, все у відерце збирає.
– Пані Ольго, а ви що тут робите?
– Та я он хотіла салат зробити, а цибулі та огірків нема. Я до вас забігла, взяла декілька.
Мене вже така нахабна поведінка трохи почала дратувати. Ну просто так, бе попередження зайшла на чужий город і хазяйнує. Сама навіть не запропонувала допомогти їх садити.
Тоді я змовчала. Але вчора сваха знову прийшла без дозволу, цього разу зібрати черешню та смородину. Гонорово заходить, все так оглядає, наче в себе вдома.
– Свахо, а ви чого прийшли?
– Та мені треба черешню. Бачу, ваша така смачна, на сонці аж виблискує.
– А знаєте, де смачніше? На базарі. Воно своїх грошей точно коштує. Ви поїдьте, не пожалієте.
Пані Ольга швидко зрозуміла натяк. Показово кинула відерце з черешнею, яку встигла зірвати та пішла додому. А вже через годину до мене зателефонував син:
– Мамо, що ти шкодуєш ті нещасні черешні?
– Мені не важко вас пригостити черенями. Але хай Ангеліни мамунця трохи губу прикрутить. Постійно до мене заходить на город, як до себе додому! Я то сама садила і вирощувала, а вона думає, що має право забирати? Навіть дозволу не питає!
Тільки от син все одно заступався за тещу. Бо, бачте, ми ж родичі, не треба нікому нічого платити.
– Мені не гроші потрібні, а допомога. Хоча б раз могла прийти і допомогти бур’яни забрати з городу?
Скажіть, будь ласка, хіба це дійсно так важко просто взяти сапку в руки і хоча б годину попрацювати на городі? Та я потім би свасі скільки пакунків з продуктами дала, що вона би вгнулася то нести!
На Вашу думку, сваха дійсно нахабно себе поводила?
Напишіть нам в коментарях
