Три дні тому, Іван ходив на корпоратив і повернувся додому вранці. Чоловік подивився на мене з почуттям провини і опустив очі. Я зрозуміла, що сталося, щось недобре. А через кілька днів мені подзвонила вона

– Алло, мені потрібно дещо розповісти тобі! Пообіцяй, що вислухаєш мене і зрозумієш! – вимовив мій чоловік.

– Говори звичайно, постараюся зрозуміти! – сказала я, здогадуючись про що піде мова.

Три дні тому, Іван ходив на корпоратив і повернувся додому вранці. Чоловік подивився на мене з почуттям провини і опустив очі. Я зрозуміла, що сталося, щось недобре. Ваня, ніколи не вмів брехати та й не любив він цю справу. Джерело

Весь цей час, він ходив пригнічений і похмурим. В принципі, я очікувала цієї розмови.

– У нас у відділі працює нова секретарка. Її звуть Інна. Вона закінчила інститут і дуже хоче влаштуватися в місті. Так би мовити, мріє вдало вийти заміж, – сказав Іван.

– Вона спoкyшає тебе? Ти попередив її, що давно і надійно одружений? – уїдливо я.

– Так, ти вгадала! Інна запрошувала мене в кіно, але я коректно відмовив їй і пояснив, що у мене троє дітей і красуня дружина! Я не знаю, як це вийшло, але після корпоративу, я прокинувся з Інною, в її орендованій квартирі, – сказав Ваня і опустив голову.

– У вас щось було? – прямо запитала я.

– Кохана, я не знаю, але думаю, що ні! У такому стані я навряд чи був на щось здатний, – сказав чоловік.

– І навіщо ти мені все це розповідаєш? Хочеш, щоб я пожаліла тебе? – розлютилася я.

– Алло, пробач мені, будь ласка! Ти ж знаєш, що мені крім тебе ніхто не потрібен! Справа в тому, що Інна стала шантажувати мене. Вона пригpoзила, що розповість все тобі і влаштує на роботі грандіозний скандал, – сказав чоловік.

– Ваню, ти хоч раз в житті можеш постояти за себе? Ти не можеш поставити на місце якусь дівку? – обурилася дружина.

– Справа не в цьому, мені все одно, що Інна влаштує на роботі, я боюся, щоб вона тебе не образила! – додав він.

– Іване, ти ж знаєш, я сама ображу кого хочеш, тому, можеш не хвилюватися! Якщо вона підійде до мене, то дуже пошкодує про це! – обурилася я.

– Дякую, люба! Я знав, що ти, зрозумієш мене!

З Іваном, ми дружили з дитячого садка. Ми дуже кохали одне одного і розуміли з півслова. Я не тримала на нього зла за цей вчинок, тому що знала, мій чоловік не бреше мені. За весь час нашого знайомства, ми стали не тільки подружньою парою, а й хорошими друзями. Ми звикли довіряти одне одному.

Через кілька днів, Інна зателефонувала мені.

– Здрастуйте, ви дружина Івана? – почула, я в трубці.

– Вона сама! З ким маю честь розмовляти? – уточнила я.

– Я кохана жінка вашого чоловіка! Іван дуже любить мене, і не хоче з вами жити! Просто, він дуже порядна і боїться вам зізнатися в цьому. Ви повинні відпустити його! – сказала жінка.

– Ти все сказала? – уточнила я і засміялася.

– Ви даремно смієтеся! У нас все дуже серйозно! Ви що, не розумієте? Ваш чоловік зраджує вам! Ви маєте намір це терпіти? – запитала розгублена дівчина.

– Послухай мене, думаєш, що затягла п’яного мужика додому і все, він твій? Дорога, ти хоч маєш уявлення, що таке любляча і міцна сім’я? – промовила я.

– Немає у вас ніякої сім’ї! Іван мене любить! – стояла на своєму суперниця.

– Ти це серйозно? Так забирай його, він же не дитина, я не тримаю чоловіка силою. Чому ти мовчиш? Сказати нічого? Він мій чоловік! І завжди буде повертатися до мене і дітей, не залежно з ким і де він провів ніч. Таких як ти – мільйони, а дружина у нього одна. Запам’ятай це! – промовила я.

У трубці почулися короткі гудки. Моя суперниця, дуже швидко здалася. У моєму житті – це був не перший випадок, коли такі як Інна, намагалися увірватися в нашу сім’ю.

Це і зрозуміло, хороші мужики на дорозі не валяються. Нашу дружбу і кохання, не так просто зруйнувати. Я впевнена, що таких розлучниць як Інна, буде ще дуже багато, але я дуже кохаю свого чоловіка і ніколи не ревную його до одноденок!