“Він був одружений, коли ми зустрілися” – продовжувала дальше хвилюючу розповідь жінка
Прийшовши додому, ще з порогу Ярина спішила обрадувати свою матір, тим що її Денис освідчився їй та показала каблучку яку коханий ій подарував. Та матір не дуже обрадувалась на слова доньки. Бо вона сама не мала таких багатств, працювала звичайною звичайною сільською медсестрою, яка сама виховувала доньку. Ще коли вона студенткою була то закохалася до безтями в набагато старшого чоловіка, від якого і зявилася Яринка, а він дізнавшись зник у невідомому напрямку. Ярина виросла гарною, розумною дівчиною та мала дивовижний голос, полюбляла співати. А люди в селі почали пліткувати що матуть її батько якись відомий артист, а коли пішла все ж учитися в медичний університет то вже говорили що то професор мабуть, що допоміг її вступити до вишу.
Всім було цікаво дізнатися правду про Ярининого батька та мати її твердо мовчала. От і мати дончиного нареченого Дениса не витримала цих розмов і прийшла до них і сказала що ніякого весіллля не буде, Ярина не пара її сину і вона сама знайде дружину своєму синові.
Коли Ярина приїхала з навчанння додому, мати все розповіла доньці. Дівчина нічого не відповівши, зняла каблучку з пальця і поклала на стіл. Вони сиділи вдвох з матірю і Ярина раптом почала розмову про свого батька і попросила маму щоб та врешті решт все їй розповіла, адже вона вже доросла і має право знати.
Виявилось що батьком дівчини був її викладач в університеті Іван Михайлович. “Він був одружений, коли ми зустрілися – продовжувала дальше розповідь жінка. Але коли дізнався що я чекаю на тебе спочатку зрадів але через кілька днів сказав що не може покинути дружину. Але він допомагав нам всі ці роки і зараз допомагає, а в нього самого немає дітей з його дружиною”.
Одного дня Ярина перед тим як мала приїхати додому на вихідні подзвонила матері і сказала що вона приїде не сама а з своїм хлопцем Павлом, якого доречі вже познайомила з тим самим викладачем Іваном Михайловичем, і він йому сподобався. Коли молода пара приїхала на дорогому автомобілю в село то всі сусіди почали заздрісно дивитись і обговорювати їх. Вони весело і дружньо жили. Проте Ярину все ж не полишали назавжди думки про Дениса, вона вирішила матір спитати. Але та у відповідь сказала тільки: ” Навіщо він тобі? твій Павло такий хороший хлопець”.
У наступну неділю Ярина з Павлом пішли в гості до дівчиної хресної матері, яка жила по сусідству з Денисом, колишнім нареченим дівчини. Відкривши хвіртку дівчина побачивши матір Дениса привіталася з нею. Та та у відповідь почала обзивати Ярину всякими поганими словами. Раптом на ганок вийшов і сам Денис, неголений, одяг весь зім`ятий. Чоловік не був схожий сам на себе.
” Як ти? ” – ледве витиснув він з себе, звертаючись до Ярини. ” Дякую, добре” – відповіла дівчина. І Ярина з Павлом дальше пішли до хресної.
На наступний день у медпункті, де працювала медсестрою матір Ярини було багато людей. І хворі, й здорові всі говорили про вчорашній погром, який вчинив Денис вдома своїй жінці і матері. після того як побачив Ярину з її новим нареченим Павлом.
Не вгодила Ярина матері Дениса, а тепер та спокутує. Бо її невістка, то ще та ледащо.
“Кожен заслуговує на те що заслуговує”, – подумала мати дівчини . А вголос спитала людей: “Хто наступний?”
