Влад сказав: що Оксана виходила заміж за нього, а не за матеріальну допомогу, і повинна розраховувати тільки на себе.
Моя колега по роботі розказала одну сімейну історію. Оксана її звуть, два роки тому, вона вийшла заміж за чоловіка Влада. Вони почали жити у дівчини у квартирі, яку подарила Оксани мати. Та попередила, що ця квартира не назавжди. Бо є молодша сестра у Оксани, коли вона буде доросла квартиру вони продадуть, а кошти розділять порівну.
Весілля було дуже красивою, відзначали в хорошому ресторані. Молодята оплатили всі навпіл, у Оксани були деякі заощадження, а Влад добре заробляв.
Після весілля Влад підняв питання, як вести сімейний бюджет.
Він запропонував спільно-роздільний і підрахував, що на оплату комуналки, покупку продуктів, товарів для дому та спільного проведення часу їм потрібно 3000 в місяць, тобто кожен повинен вносити по 1500, 1900 для рівного рахунку, а ще по 1500 для накопичення на квартиру, тобто з кожного по 3000 на місяць.
А решта від своєї зарплати кожен залишає для себе.
Для дівчини, що заробляє по 3500, ця сума була дуже навіть пристойною. У той час як у її чоловіка, що заробляє по 8000-8500, буде залишатися на себе близько 5000.
Оксана сказала, що для неї така сума завелика. І потім, вона завжди вважала, що у чоловіка і дружини повинен бути загальний бюджет, а не якийсь – то «половинчастий».
Влад сказав, що все має бути однаково і чоловік і дружина мають заробляти, а якщо вона не може, нехай шукає більш оплачувану роботу.
До слова, ми живемо в невеликому місті і з роботою у нас важко. 3500 для нашого міста – вельми непогано, особливо в Оксанині 25 років. Чоловік же працює в компанії, де його дядько по татові лінії займає пристойну посаду і зміг допомогти племіннику добре влаштуватися.
– Добре, – каже Оксана буду шукати підробіток, або роботу з пристойною заробітньою платою.
Оксана час від час від часу брала підробіток, все порівну вкладали кошти в сімейний бюджет. Дівчина собі майже нічого не купувала і кожну зайву копійку (в прямому сенсі слова) економила, берегла на випадок свят, або ж мати завжди гроші. Влад жив на широку ногу, купляв парфуми та дорогий одяг.
Ось тут в них почалася розмова, щоб поїхати кудись відпочити. Влад запропонував поїхати за кордон. На обраний ним тур знадобилося 11000 рублів, тобто по 5500 з кожного.
Оксана не дуже була в захваті від такої пропозиції. У неї не було таких коштів.
Влад дуже злився,що його дружина не має змоги відпочивати разом з ним та в кінці кінців він полетів на відпочинок один. Оксані дуже стало гірко від цієї ситуації.
А через три місяці сталося більш неприємна подія. Закрилася організація, де працювала Оксанина мама. Знайти роботу в 50 років непросто, їй на це потрібно майже три місяці, але ж у неї 15-річна дочка.
Весь цей час вони жили на скромні мамині заощадження. Але ось вони закінчилися, а до першої зарплати ще місяць. Мама попросила Оксану, щоб та допомогла коштами та позичила їй.
Взявши зарплату Оксана четверту частину віддала мамі і іншу частину поставила в сімейний бюджет. Не вистачило, щоб внести в накопичення на квартиру. Коли вона повідомила про це чоловікові, ніякої підтримки не отримала.
Звичайно, він не влаштовував скандалів, не лаявся, але все таки висловив претензію, що Оксана нездара, що не може заробити кошти.
Ні накопичити з нею, ні на море з’їздити. Та й яка може бути допомога родичам при такій маленькій зарплаті?
Оксана була в розпачі,її це страшно розізлило, вона сказала, що шокована з нього та його ставленням.
На , що Влад сказав: що Оксана виходила заміж за нього, а не за матеріальну допомогу, і повинна розраховувати тільки на себе.
