Вона і далі б прощала всі його походи “на сторону” але цього разу, це була остання крапля в морі брехні. Одного дня приїжджає до воріт батьків шикарний автомобіль
Можливо ця життєва історія когось навчить не робити подібних помилок, які зробила мати моєї подруги.
Вона досі згадує ті свої юні роки і те як образили тоді найближчу її людину. Їй тоді було 18, закохався в неї чудовий хлопець Тарас. Запропонував вийти за нього заміж.
Добрий, сильний, надійний, буду з ним щаслива думала мати подруги. Та так би напевне й було якби не зустрівся їй красень веселун і душа компанії Павло.
Він і погуляти любив і випити. Але ж хіба серцю накажеш?
У надії, що Павло запропонує їй заміж, вона прямо втекла з РАЦСУ від Тараса.
Він важко переживав, і те що вчинила негідно стосовно хорошого хлопця, вона не брала собі до голови. І все ж Павло покликав матір подруги заміж, вона була на сьомому небі від щастя та не знала, що з цього моменту усі її біди тільки починаються.
Шлюб її виявився невдалим, єдине щастя це донька. Прожили вони як подружжя 10 років і розлучилися після його чергової зради. Вона і далі б прощала всі його походи “на сторону” але цього разу, це була остання крапля в морі брехні.
Їй минуло 32 роки, коли вона приїхала до батьків у село. Схудла, змарніла, одним словом була далеко не в кращій формі.
Це ж треба такому було статись. Одного дня приїжджає до воріт батьків шикарний автомобіль. І виходить із нього такий же красивий та прекрасний її , Тарас.
Роки пішли йому на користь. Він став ще кращим, приїхав він з величезним букетом червоних троянд і коробкою цукерок з іграшкою для мої доньки.
Вони пішли гуляти в парк, матері подруги було дуже цікаво. Тарас розповів як йому жилося після того, як вона втекла від нього. Що тільки ,через 10 років він зважився одружитися з жінкою з дитиною, яка прийняла його таким який він є.
Живуть вони вже три роки і все у них добре і спокійно. Жінка дивилася на нього і не розуміла, де ж її очі були тоді?
Тільки тепер вона могла порівняти його з колишнім чоловіком та оцінити всі його якості та характер сповна. І в той момент Тарас сказав: “Як же я любив тебе тоді!”
А мати подруги набралася сміливості і заявила: ” Любив? А що зараз вже не любиш? Адже ще нічого не втрачено і все можна повернути”.
Але він тільки підняв очі на неї і тихо відповів: “Ні люба, все минуло. Я не залишу людину, яка підтримала мене у важку хвилину і не зробила мені нічого поганого. До того ж я знаю як це боляче коли тебе кидають”.
Відтоді минуло вже близько 25 років.
Заміж мати подруги так і не вийшла. Бо не зустріла у житті кращої людини ніж Тарас.
Знайомі чоловіки програвали йому за всіма показниками.
А його їй доля давала один раз і вона сама від нього відмовилась.
Автор: Нінель
