Все було наче добре, жили ми непогано. Та з часом відносини з батьками стали натягнутими. Постійні образи ніби син зрідка приїжджає, не допомагає по господарству

З майбутнім чоловіком познайомились кілька років тому, у спільних друзів. Зустрічались часто та про стосунки з ним я навіть не думала так як він був розлучений, а я ніколи не хотіла заміж за розлученого.

Та склалось все так, як склалось. Як виявилось він дуже розумна та цікава людина. Ми довго спілкувались і ось ми одружені.

І з своєю сім’єю познайомив мене незадовго до весілля. Всі дуже добре до мене віднеслись.

Тільки мені було трохи неприємно, коли мене постійно порівнювали з колишньою дружиною чоловіка.

Хоча порівнювали на мою користь, я виходила кращою.

І це всі родичі говорили, яка колишня не вихована, як погано про них говорила, навіть могла не вітатись з ними.

Казали також, що чоловікові потрібно зробити тест чи це дійсно його син, так як вона зразу після розлучення вийшла заміж за чоловіка якого знала давно.

Мій чоловік дуже добре заробляє, сплачує всі аліменти. Чоловік завжди казав, що батьки були раді його розлученню з колишньою.

А з сином він не спілкується бо нібито спочатку, дружина забороняла бачитись, а зараз син звик до іншого батька.

Все було наче добре, жили ми непогано. Та з часом відносини з батьками стали натягнутими.

Постійні образи ніби син зрідка приїжджає, не допомагає господарству. Наче це все через мене.

Пізніше я дізналась, що його сестра говорить погані речі про мене. Як я негарно фарбуюсь, одягаюсь…

І взагалі на свята стали нас зрідка кликати, уникати. Коли дізнались, що чекаю дитину так взагалі не відреагували, навіть можна сказати були не раді.

Мені образливо, я звісно не ідеальна теж можу показати характер, за себе постояти, але в основному мовчу.

Так як хочу бути рідною в їхній сім’ї, моїх батьків давно не стало, тому хочеться тепла і підтримки.

Зараз чекаю дитину і хочу менше хвилюватись, тому в гості не напрошуюсь і не ходжу.

Чоловіку завжди нагадую дзвонити і йти допомагати по господарству, а сама стараюсь не думати і не хвилюватись.

Хоча дуже прикро, що склались такі стосунки, адже так хочеться, щоб у дитини були дідусь і бабуся.

Автор: Оксана

Історія написана спеціально для osoblyva.сom