Все починається з Любові. Повчальна притча про Любов і Розлуку
Біля дороги стояли Любов і Розлука і дивилися на молоду пару.
І от Розлука каже Любові:
– Давай поспоримо з тобою, що я їх зможу розлучити?
– А Любов відповідає:
– Добре, але можна я до них підійду всього один раз , а потім ти зможеш робити все, що тобі потрібно .
Розлука погодилася.
Тоді, Любов підійшла до тієї пари, доторкнулась до них, подивилась в їхні очі і побачила там вогник.
Потім , Любов відійшла і каже до Розлуки:
– Все, тепер можеш ти йти.
А Розлука відповідає:
– Ні, я не піду. Зараз я вже не зможу їх розлучити – їх серця наповнені любов’ю. Я прийду пізніше, через декілька років.
Проходив час. Розлука, як і обіцяла, прийшла до будинку тієї пари , заглянула в вікно і побачила молоду маму з немовлям на руках та батька поряд.
Розлука вирішила зайти в будинок, а раптом любов уже минула . Проте, заглянувши їм в очі, вона побачила Подяку.
Розлука вийшла з будинку і сказала:
– Я прийду до них пізніше.
Минуло ще декілька років, Розлука знову прийшла до подружжя . У будинок якраз зайшов втомлений чоловік , діти сварились в кімнаті, а мама їх заспокоювала. Тут, Розлука зраділа, бо подумала, що зараз точно розлучить їх, адже Любов і Подяка давно вже мали покинути їх. Проте, заглянувши їм в очі, знайшла вона там Повагу і Розуміння.
Розлука вийшла з будинку.
Прийшовши наступного разу, Розлука побачила вже дорослих дітей, сивого батька, який щось розповідав дітям та дружину, яка розвішувала прання. Вона подивилась в їх очі і побачила там Довіру. Розлука знову пішла ні з чим.
Пройшов ще час. Розлука знову заглядає у вікно будинку: онуки граються на підлозі, а поряд сидить старенька сумна жінка.
Розлука подумала :
– Ну нарешті, мабуть мій час настав. Вона думала подивитись жінці в очі, але та вийшла з будинку і пішла дорогою вниз. Розлука вирішила піти слідом. А старенька насправді йшла на цвинтар, на могилу свого чоловіка. Сіла і плаче біля могили.
– Мабуть, я запізнилася, – подумала Розлука, – час зробив все замість мене.
Вона подивилась в заплакані очі старенької і побачила там Пам’ять – Пам’ять про Любов, Подяку, Повагу, Розуміння і Довіру.
Все починається з Любові.
