– Ви, мої рідні діти, боялися, що я буду у вас нахлібницею. А пасинок мене прийняв навіть без грошей, – відповіла старенька
Називала жінка його сина пасинком.
Діти виросли, дочка вийшла заміж десь далеко, і син теж в далеких краях одружився.
Другий чоловік помер, залишилася старенька одна старість свою доживати.
Той пасинок теж далеко жив. Прийшов до баби старший син і каже:
– Мамо, продайте будинок і ходіть до мене жити.
Стара мати продала будинок, взяла за нього досить великі гроші і поїхала до сина. Дуже зраділи її приїзду син, невістка і діти.
– Баба приїхала!
Бабу пригощають – баба нічого не хоче, ні їсти, ні пити.
– Може, ви, мама, захворіли?
– Не захворіла я, тільки дуже сумна.
– Чому? – допитує син.
– Заснула я в поїзді, і хтось всі гроші вкрав у мене.
– Що, все до копійки вкрав?
А вона:
– Всі.
– Не залишив нічого, хоч на хліб?
– Ні, – каже баба.
– Ой, що ж ви, мамо, будете їсти?
Побула вона два дні у сина і пішла до дочки. А у дочки те ж, що і у сина відбулося.
Відразу дуже зраділи:
– Бабця прийшла!
А бабуся не їсть і не п’є, і плаче.
– Я в поїзді сиділа, заснула, і хтось у мене з-за пазухи гроші вкрав.
– Ой-ой-ой, і що ж будете, мама, тепер їсти?
З того-всього пішла баба до пасинка. Дуже зраділи бабі діти і невістка. А бабця знову сумна і не хоче ні їсти, ні пити. Сидить і плаче.
– Що ви, мама, така сумна?
– Тому що хтось у мене в поїзді всі гроші вкрав. Ті, які я за будинок отримала.
– Мамо, не гризіться. Вам тепер гроші ні до чого. Що я буду їсти, то і ви будете їсти, – каже пасинок. – Не плачте. Вкрав, значить вкрав.
Подивилася одного разу бабця в вікно, а там будинок стоїть з оголошенням «Продам». Каже їй пасинок:
– Господар продає.
Сподобався будинок бабі, зовсім такий же, як вона продала.
– Підемо подивимося на той будинок, – каже баба.
І пішла з пасинком подивитися. Запитує баба господареві:
– Що ви хочете за цей будинок?
– Стільки і стільки.
Якраз стільки захотів, як вона за свій будинок взяла.
Заплатила господареві за будинок і той будинок купила. Пасинок перебрався з сім’єю туди, тому що його будинок був дуже стареньким. Її рідні дочка і син дізналися про це і сильно скаржилися.
– Чому ви будинок дали чужому, а не нам?
А вона їм:
– Ви боялися, що я буду у вас нахлібницею. А він мене прийняв навіть без грошей ..