Я тоді якраз приїхала з Італії. Провідала дітей та онуків і поїхала до мами в село. Привезла їй речі, смачні гостинці, а сестрі дала 200 євро, щоб щось купила собі. А коли в хаті нікого не було мама покликала мене на розмову
Я не бачила дітей та онуків цілу зиму, адже працювала в Італії. Вже наступила весна, стало тепло, вирішила купити квиток та приїхати до рідних у гості. Так скучила за ними. Звісно, що не з порожніми руками. Купила онукам солодощі та іграшки, невістці з сином одяг та ще й гроші дала – нехай відкладуть собі на збереження, раптом знадобиться.
Потім поїхала у село, провідати стареньку мати та молодшу сестричку Христину. Після навчання я поступила у місто, а сестра залишилася жити з матусею. Знаю, що хату давно переписали на неї, мовляв, вона ж молодша та доглядала за батьками всі ці роки, а я можу самостійно дати собі ради. Але у мене була квартира у місті, яку я віддала синові. Вже давно працюю в Італії, нехай краще він там живе з дружиною та дітками.
Привезла мамі одяг, племінникам дала цукерки та іграшки, Христині поклала до кишені 200 євро. Тоді всі вийшли на двір й мама покликала мене до розмови на кухню:
– Ти ж знаєш, що Христині зараз важко. Її чоловіка звільнили нещодавно з роботи, так що вони зараз вдома сидять. Позич їм, будь ласка, гроші. Бо Василь казав, що треба купити машину і тоді зможе таксувати. Не вистачає 50 тисяч гривень. Це ж для рідної сестри, а не для чужої людини.
Спершу я не хотіла давати таку велику суму, але мама почала плакати й дорікати, що я така погана донька. Стало шкода її, адже бачила, у який умовах вони живуть. Пасувало ремонт зробити, а ще онуки скоро підуть до школи. Не витримала та позичила гроші. Навіть розписку не взяла.
Через декілька днів я полетіла в Італію на роботу. Але одного вересневого ранку до мене зателефонувала сестра з сумною звісткою – мами не стало. Одразу купила квиток та прилетіла першим рейсом додому. Допомогла з похоронами. Думала, що заодно Христя мені борг поверне, адже минуло майже 6 місяців.
– Які гроші, сестро? Позичала у тебе мама, а не я. Чому тоді ти зараз мене про таку суму запитуєш. Я поняття не маю, куди старенька 50 тисяч витратила. – здивовано відповідає Христя та кліпає очима.
Не знаю, що далі робити. Не можу сказати, що я живу бідно, гроші у мене є. Але 50 тисяч – велика сума. Бачила, як у гаражі стояла новенька іномарка. А сестра щоразу знаходить нову відмовку про борг. Вдає, що нічого про це не знає. Не хочу псувати стосунки з Христиною через гроші.
Що б ви зробили на місці жінки? Варто забути про борг?
Напишіть нам в коментарях
