– Я вже не знала, що й думати! Невже чоловік коханку завів? І тепер з сімейного бюджету бере гроші їй на подарунки? Але працюємо-то ми разом, з роботи відразу йдемо додому! І відпочиваємо теж разом. Я стала згадувати всі відлучки чоловіка, в магазин, до матері … Ну маячня ж, а гроші то зникають з дому
Катя ділиться з подругами своїми сумнівами. А вся справа в тому, що з дому незрозумілим чином почали пропадати гроші.
Катя з чоловіком одружилися 20 років тому, завжди жили від батьків окремо і незалежно. Пережити довелося і складні часи: обидва інженери, був час копійки платили, ледве-ледве тягнули і орендоване житло і прожиток. Через 5 років після весілля народився Микитка, а тут і спадок Каті підвернулася – будинок в передмісті. Продали тоді його і купили невелику квартиру, звичайно довелося в кредит влізти, але викрутилися, зате своє житло.
А потім чоловіка Каті зробили заступником начальника, а її саму – начальником відділу.
Життя стало і легше, і приємніше. Чоловік ще й своїй матері із сестрою став грошима допомагати. Катя не заперечувала, свекруха, хоч і шкідлива, але жили вони завжди від неї окремо, тому відносини і не були зіпсовані остаточно. Сестра Віті, чоловіка Каті, Юлька була набагато молодша за нього, їй 25.
Закінчила дівчина мистецтвознавчий факультет, з роботою важко, платять мало, а з чоловіками не складається. Хоча, як не складається? Юлі подавай олігарха, на менше вона не згодна. Щоб в столицю, щоб все і відразу. Але, олігархів на горизонті не спостерігалося і Юлька частенько просила гроші у брата.
А тут, до 20-річчя весілля, вирішили Катя з чоловіком подарунок собі зробити. Всією сім’єю на 10 днів вирушили до Таїланду. Відпочили вперше в житті без турбот і за кордоном.
А по приїзду вона і зауважила: з шкатулки, куди вони складали свій сімейний бюджет пропадали гроші.
– Ні, суми по початку були великі. Тисячі три, потім п’ять, потім ще більше. Я точно впевнена, що вони є, а полізу, щоб взяти – там набагато менше. Що таке! Завжди гроші лежали на видному місці, всі, кому треба було просто попереджали, що візьмуть стільки-то.
Почала Катя на сина думати, хлопчикові 15 років, перехідний вік. Начиталася форумів, боялася, що зв’язався з поганою компанією або того гірше – на щось підсів. Але Микитка продовжував добре вчитися, в секцію ходив, нічого підозрілого не було.
Катя так розпереживалася, що навіть тиск почав підводити, довелося лікарняний брати.
На третій день, вранці, після того, як Вітя пішов на роботу, а Микитка в школу, почула Катя, що двері відкриваються ключем. Спочатку подумала, що Вітя забув щось, але ні, кроки не його … Підборчики процокали у вітальню, Катя потихеньку пішла слідом: Юля, сестра Вітіна спокійно, як до себе в кишеню, залізла в шкатулку з грошима …
Вона навіть не почервоніла і виправдовуватися не стала!
– Ви на курорти роз’їжджаєте, а про те, що я теж в Таїланд хочу братик не подумав? Шикуєте, живете солодко, а мені доводиться ганчір’я носити і в усьому собі відмовляти? Не обіднієте, подумаєш взяла … копійки …
Катя зовицю, звичайно, вигнала. Увечері чоловікові все розповіла, посміялися над тим, що чоловік три місяці був в підозрах на рахунок коханки, а син на рахунок поганої компанії. Так, ключ вони свекрусі дали, коли їхали на відпочинок, щоб квіти полити і так, про всяк випадок.
Вітя мамі подзвонив, а вона, виявляється була в курсі і встала на бік дочки. Ну що ж. Замки змінили, допомогу грошима матері і сестрі чоловік з щомісячних витрат викреслив. Спілкування звели до нуля. З такою ріднею і злодіїв, і ворогів ніяких не треба.
